The End

3.3K 266 43
                                    

Перш за все, хотіла вибачитись за таку довгу відсутність, але знайте я не забула і не закинула це все.Знайте, я бачу усіх хто лайкає мою історію , хто пише теплі коментарії,які завжди зігрівають мене. Для приємнішого читання ввімкніть пісню, нажавши на символ . Приємного читання♥






Вечір.Білосніжний місяць, який засвітив усе навкруги.Біла та мала ведмедиця, яка полонить усе небо.Воно ніби покрите шовковою ковдрою синьо-чорного відтінку.великі будинки у яких де-не-де горить світло.
І вони...Стоять обоє такі безпомічні у цьому великому та просторому світі.

-Зніми маску Кать,досить гратися...Дай поглянути в твої очі...

Глуха тиша заполонила приміщення.
Те що відбувалося у голові дівчини у той момент не знав ніхто, але не довго думаючи, вона повільно зняла маску...
Обоє стояли скромні ,опустивши голови в підлогу.Раптом Катя відчула пронизливий погляд Макса на собі.Він роздивлювався її.І ось дівчина почала повільно піднімати очі, і зупинившись на його губах, вона промовила:
-Пробач мені,за те що принесла тобі біль,шкода що я зрозуміла хто ти для мене так пізно...
Раптом дівчина поглянула на очі Макса ,які вже ледве не плакали...
Хлопець, ніби безпомічне кошеня впав на груди Каті.Вони опинилися на підлозі.Катя відчувала,як Макс тяжко всхлипував і дихав їй в шию.
Дівчина лагідно взяла його руку.Іхні пальці переплелися і хлопець сильно зжав руку Каті.
-Все добре,знаєш, те що відбулося за останні півроку знайомства з тобою , напевно не відбувалося за все моє життя.Наша перша зустріч...Ти пам'ятаєш!?Коли ти прижимав мене в столовці,коли ти врятував мене від заучки ну і....-по обличчю дівчини покотилися сльози....-і коли ти врятував мене від тих хлопців...Так а потім наш перший вечір удвох, я ніби по секундах можу розповісти його.Дні які ми проводили разом...були самими щасливими у моєму житті, дякую тобі...

Я люблю тебе...

Макс сильно притиснув Катю до себе.Його сльози котилися по шиї дівчини.
Заплакані обличчя, які були такими щасливими.
Глибоко вдихнувши ,Макс поглянув у очі дівчині. Обоє не хотіли, щоб ця пауза закінчувалася.
Раптом погляд Макса зупинився на губах Каті.
Наблизившись, дівчина ледве торкнулася його губ, а він,ще сильніше притиснувши ,поцілував її .
Макс відчув, як Катя сильно зжала йому руку.
Важко дихаючи,вони ніби захлиналися один у одному.Хлопець тримаючи руки дівчини все більше притискав її.

-Прям , як тоді в столовій!-з посмішкою сказала дівчина.
-Але в столовці я тебе буквально ненавидів.
-І я тебе.А нас не будуть шукати?
-Хай тільки спробуть знайти!
-Але пів години вже пройшло, нада хоч подивитися, що там.
Катя та Макс повільно привідкрили двері, але за ними нікого не було.Коли вони вийшли, до них підбігла Аліна.
-Так так ,хтось нам всім сьогодні замовлятиме піцу.
Раптом Катя відчула ,як Макс потягнув її за руку і вони разом побігли до виходу.Опинившись на вулиці ,вони, як малі діти, бігли куди очі дивились.
Незабаром вони опинилися біля високої споруди наверх якої, вели сходи.
Макс та Катя одразу побігли на верхівку і дібравшись туди, обоє затамували подих,наскільки там було гарно.
-Коли ми прийшли на балкон і я ахнула від краєвиду, ти сказав:"Я знав, що тобі сподобається!"
Ти вже тоді знав, що я це я?
-Я знав, що ти це ти коли я побачив тебе.
-Ні , ти не міг.
Макс впритик підійшов до дівчини.
-Зрозумій серед тисяч ,я , я знайду і впізнаю саме тебе.Ще коли ми почали танцювати, я впізнав це тепло,ці руки.
Катя сильно накинулася на хлопця і її губи просто втонули у Максових....
Раптом вони почули голосні кроки, хтось піднімався по сходам.
-Все сталося, як ми і думали.-Почулися голоси знайомих людей.
-Ви???-в один голос промовили Катя та Макс.
-Да хороший в нас з Дєньою план вийшов?
-Блін, ви та, ви, так карнавал і це все було...-нервувалась Катя.-Макс і ти все знав??
-Та блін,я даже не додумався,я сам подумав що ти знала.
Вони з серйозним обличчям подивилися на Аліну з Дєньою.
-Але ж ви тепер разом.-промовили ті.
Катя та Макс переглянулись.І вже не було тих сумних лиць, на обличчях усіх засяяли посмішки.Щасливі ,як діти усі сміялися та раділи...

І хто б міг подумати, що все станеться саме так. Ось і закінчується ця маленька історія ,хоча кінець це , чи початок вирішувати тільки вам.Люблю♥Вас.Ваша Kate Stoun...

Я належу тільки тобіWhere stories live. Discover now