Я належу тільки тобі

Але вже було запізно...

Я знаю знаю ,мене довго не було, писала цю частину 3 дні.І якщо буде багато зірочок на днях буде НОВА частина!!!Оцініть будьласка!!!
♥♥♥ВАС!!!ПРОООДА!!!!!!!

-Убрав від неї руки!
-Та хто ти такий бл*ть , щоб вказувати мені.
-Ще одне слово...
-Да вот тримай, свою шкуру, вона мені більше не потрібна, просто дєшовка, але в неї доречі дуже вправний язичок, шлюха вона да і все.
-Дурак що ти таке говориш.Макс,не вір йому я не винна,нічого не...
-Шлюха не сказала мені навіть нічого.

За два дні до того

-Ало,привіт,Макс, Боже, нарешті додзвонилася до тебе, я знаю тобі сьогодні гіпс зняли, як ти там.
-О,Кать а все добре , лікар сказав , що можна вже ходити тільки вот бігати і так далі не можна.
-Вот блін, я так хотіла вже піти з тобою в зал.
-Да ну , а що ти там хіба не познайомилась не з ким?
-Ну...є один там, його Влад звати ми дуже добре дружим...-невпевнено сказала дівчина.
-Да?? і що він норм?
-Ну так кльовий, та нормальний він.
-Хмм, ясно.
-Макс, не переживай ми дружим і все, я ж маю голову на плечах.
-Ну добре , іди на тренування ,пака.

Після дзвінка дівчина швидко зібралася і вибігла на двір.Добравшись до спорт-клубу, вона побачила Влада.
Від Каті:
Чесно кажучи я була в шоці коли побачила його, він став таким гарним ,щось в ньому змінилося, він навіть чимось мені нагадує Макса...
-Ти підстригся?-я вимовила тихим голосом.
-Ну так, як думаєш мені норм,а то якось мені...
-Ти що?-я не дала договорити йому.-Ти став таким... ну милим.-Я не знаю як мій рот вимовив це, я почервоніла.А
Влад так подивився на мене і ще ця його посмішка і очі.Так ,справді як для друга він нічого так.
-Ну ок, спасіб за комплімент, пішли в зал.
Так вийшло , що у залі сьогодні були тільки ми ну і не враховуючи прибиральниці,яка весь день просижує і головного тренера, який кожних п'ять хвилин п'є каву, і це з одного боку чудово, але з другого боку мене лякає , те як Влад на мене дивиться, здається я йому подобаюсь, але я ж сказала, що ні і думаю він зрозумів.
-Кать, злізай ти вже з тої бігової доріжки , пороби вправи вже, покачай там пресуху!-казав мені Влад,що мене трішки бісило.
-Ну добре, добре.
Я лягла на коврик і почала піднімати ноги, щоб мій прес попрацював.
-Стоп , ти не так робиш.-почула я.-Не воруши тілом, і не повзи то в верх, то вниз.
Я намагалася це зробити , але в мене не виходило просто підняти ноги.Раптом я відчула теплі руки Влада на своїй талії.
-Ей, що робиш?-шоковано спитала я.
-Ти давай піднімай ноги , а я тебе триматиму.
Я не стала сперечатись і почала робити вправу.Мене трошки напрягала ситуація, але загалом що тут такого,друг допомагає,пфф подумаєш.
-Так, все досить.-сказала я.-Я іду передягнусь вже бо як не як ми годину тут.
Я за секунду передягнулась,вирвшивши, що схожу у душ вже дома, я стала чекати Влада.Його не було досить довго і це мене трошки напрягало, боя страшенно не люблю чекати людей.
Не витерпівши,я зайшла до передягальні і через кілька секунд з душової кабінки , що була в гаступних дверях вийшов,ви уявляєте, в одній нижній білизні він.
Я сильно почервоніла і опустивши очі вимовила.
-Ам ти давай швидко.
Він просто посміхнувся подивившись на мене.
За секунду почулися крики з коридору.
-Відкривайте хлопці, я маю витерти все.-кричала прибиральниця.
-Тікай Кать, вона тебе закопає, куди-небудь!
-Що ,чому?
-Просто жах ,як не любить молодих і коли вони ,ну там....мутять кароче,біжи в душову кабінку.
-Але як?-перелякано спитала я.
Влад недовго думаючи підняв мене і запихнув мене у душову кабіну.
-Сиди тихо.
-Агась.
За секунду я почула крик жінки.
-Так хлопчику вибирайся звідси, я маю помити підлогу тут і вимити душ.І чого ти в одних трусах?
-Ой , а я зараз якраз маю іти туди,чесно дуже треба,зайдіть через 10 хвилин.-відповідав Влад.

Оо, блін ,що робити ,а якщо вона добереться сюди, а я не встигну вискочити, бля.
-Іди вже в душ значить, іди іди,а я поки тут помию все, тільки бистро.
Я почула швидкі кроки в мою сторону.Через дві секунди двері кабінки відчинилися і до мене заглянув Влад.
-Здрастє, пустите мене?
Я тихо засміялась.
-Звісно пущу.
Він заліз до мене і притиснувся бо місця реально не було, його очі дивилися в мої
-І скільки ми так маємо сидіти тут?-спитала я.
-Ну напевно довго, вона має піти,їй має надоїсти чекати поки я помиюсь.

Постоявши так 10 хвилин ми почали прислуховуватись чи нікого немає.Я легко привідкрила двері в кабінці , і здається нікого не було.
-Все я вихожу її палюбом нем...
За секунду Влад схопив мене за руку і притуливши до себе закрив кабінку,але маленька щілина залишилась.
-Ти що сліпенька, вон вона стоїть, фух чуть не вляпались.
Він тримав мою руку і ця пауза , що настала була такою неловкою.Тут його погляд зупинився на моїх губах.Він почав наближуватися.Не знаю ,що тоді мою керувало, але я настільки розслабилася ,що ледь не впала просто на нього,але Влад втримав мене його губи були на міліметр від моїх.

Але стоп, що?Що я роблю, а Макс ні ні я не можу так , що зі мною, нііі ,але було запізно...

• • •