4 частина

52 5 3
                                    

Знову сьогодні я прокинулась не від звичного звуку будильника, чи лагідних промінчиків сонця, а від дзвінка.
— Кого це так рано потягнуло зателефонувати мені? - промовила ледве чутним, сонним, хриплим, роздратованим голосом я.
Та тільки-но я побачила від кого був цей дзвінок, злість одразу ж зникла, а замість неї нависла світла хмара позитивних емоцій.

Я підіймаю слухавку, та чекаю, коли він щось скаже.
— Доброго ранку.
— Доброго. - протираючи одне око кажу я, - чому ти так рано телефонуєш? Я взагалі-то спала.
Я саркастично закотила очі, хоч Янн цього не міг побачити.
— Хотів почути тебе, запитати як ти, чи зможемо сьогодні зустрітись?
— Хм, думаю, якщо мій керівник дасть мені ще один вихідний у клубі, то...
— Думаю, він дасть тобі вихідний.
Я посміхаюсь так щиро, що й забула про свій нещодавно збитий сон, радію цим словам, мов підліток.
— Тоді чекаю на тебе о 18.00
— Чекай.

Я кинула слухавку. Впала обличчям на подушку, та хотіла пищати від всього, що трапилось  останніми днями. Моє життя в прямому сенсі набрало нових барв.

***

Я не знаю чим зайняти себе найближчі 8 годин. Хочу, щоб час йшов швидше, а він, ніби на зло йде повільно, нікуди не спішить.

Я йду на кухню приготувати собі сніданок. Сьогодні на сніданок у мене: фруктовий салат та сік з плодів гранату та винограду.
До сніданку я вирішила увімкнути фільм "Маленькі жінки", щоб хоч якось пришвидшити час до зустрічі з Янном.

***

Година до зустрічі. Я побігла у свою кімнату обирати наряд на сьогоднішній вечір.
Мій вибір впав на білу сукню з поясом на талії, біла, напівпрозора накидка. Присівши за столик, я дивилась у дзеркало та обдумувала, яку краще зробити зачіску до цієї чудової сукні.
Спочатку вирішила зробити високий хвіст - не підходить. Низький хвіст також. Розпущене - плутається завжди. Дві косички - ідеальний варіант. Трішки підфарбувавши вії, я взяла сумочку, поглянула ще раз у дзеркало, автоматично покрутилась, та спустилась вниз. Перед виходом я ще раз на секунду глянула на себе. Переконавшись в 10-й раз, що я виглядаю чудово, взуваю білі кроси та виходжу з дому.

Дістаю телефон з моєї невеличкої сумки. На годиннику 17:41

Я нетерпляче виглядала Янна зі всіх сторін. Роздивлялась кожного хлопця, який був за 10 і більше метрів від мене, сподіваючись побачити його. Це біле кудряве волосся, сірі очі, горбатий ніс, чудова тіло будова.

Мій Постійний КлієнтWhere stories live. Discover now