5 частина.

40 4 1
                                    

Після цього чудового, разом проведеного вечора Янн відвів мене додому.

- Добраніч! - промовив він.
- На добраніч!
Я обійняла його так сильно, наскільки могла це зробити. Обійнявши руками його шию, дивилась у його сірі очі, які виблискували від світла ліхтарів.

Звичайно я була дуже здивована, що наші стосунки якось дуже швидко розвиваються. Ми хоч і не зустрічаємось, але дивлячись на те, як ми поводимось, я б сказала протилежне. Це все виглядає, ніби картина: закохані, але приховують свої стосунки.

Я відійшла на крок назад від Янна. Востаннє глянувши на його обличчя, я повернулась у сторону дому та пішла відчиняти двері дому.

Тільки-но я відчинила двері, і зібралась уже заходити в дім..
- Стій! - хлопець швидко підбіг до мене та навис прямо наді мною. Я в той час зачинила двері назад, та чекала пояснень всьому, що зараз відбувається, - я не можу відірватись від твоїх очей, Лейло! Я ні до кого ще не відчував чогось подібного, як до тебе! Ти - змушуєш мене жити, дихати, та існувати в цьому проклятому світі. Ти - змушуєш мене виходити з цих чотирьох стін, в яких я сиджу годинами. Щоб я не робив, я завжди думками з тобою. Я хочу оберігати тебе, бути з тобою попри все. Я кохаю тебе!

Те, що я була в шоці - це нічого не сказати. Я думала, що наші почуття не взаємні. Думала, що в нас просто дуже хороша дружба. Та правду кажуть - дружби між хлопцем та дівчиною не буває. До цього випадку я в це не вірила.

Я стояла та дивилась прямо йому у вічі, розглядаючи кожен міліметр його обличчя. Він обійняв мене за передпліччя та пропалював мене своїм поглядом.

- Це не взаємно?
- Звичайно взаємно! - я легко вдарила його ніс вказівним пальцем та щиро посміхнулась.

Мені просто не віриться, що це все відбувається саме зі мною. Все ніби сон, ніби зараз по звуку будильника я знову прокинусь у своїй кімнаті і нічого всього насправді не було, і людини ім'я якої - Янн, насправді не існує в житті? Якщо це так, я відмовляюсь в це вірити, нехай цей сон триває вічність, але з ним.

- Думаю, пояснювати чи взаємні наші почуття чи ні мені не потрібно. Ходімо в дім. - я знову відчинила двері та увійшла в дім. Він пішов за мною.

Мій Постійний КлієнтWhere stories live. Discover now