Втікачі до щастя

"So, you're a witch"

-Чаклунка!
Голос пролунав з-за величезного старого дуба.
Дівчинка скочила на каміння аби скоротити шлях.
-Я все одно знайду тебе!
-Я у цьому і не сумніваюся)
-Попалася!
-Кажу ж, справжня чаклунка!
-Ну якщо так, то запрошую вас до моєї оселі, пити чудодійний чай .
Вони піднялися і поволі посунули у бік будинку де мешкала Катерина.

Катя з Яринкою знали одна одну змалечку.

Сусідки по подвір'ю, вони бачилися ледве не щодня.
Проводячи час разом дівчата завжди знаходили цікаві заняття.
Обидві полюбляли читати книжки. Яринці більше подобалася наукова література.
Біологія, хімія, медицина, вона цікавилася багатьма речами.
Подруга окрім енциклопедій захоплювалася історіями про магічних істот.

В ранньому дитинстві обожнювала оповідання про таємних мешканців лісів і гір, мріяла принаймні один раз побачити на власні очі Чугайстра.
Яринка з цього приводу була більш скептичною.
Вона більше вірила у те, що вже змогла пояснити наука.
До інших речей ставилася не надто серйозно.

-От не розумію я, чого тобі подобається читати про те, чого не існує!?
-Чого ж це?
Те, що вчені досі не довели існування магічних істот, то лише тому, що самі їх не бачили.
А я вірю і мені не треба особливих доказів для цього.
-Може ти й у магії знаєшся?
-Може й так.
Вона посміхнулась.
-Дивись-но , що я в бабусиній шухляді знайшла!
-Яка товста книга.
Цікаво про що вона?
-Бабуся казала, що у цій книзі є все про магію.
Це була її улюблена книга..

-Типу підручник з магічних знань і практик?
-Цілком імовірно.
-Ти я гадаю, ще не починала читати? -Вже на п'ятому розділі.
Страшенно захоплює, неможливо відірватись!
-Даси мені як прочитаєш?
Хочу також зазирнути у цей ваш загадковий світ магічних знань. -Авжеж.

Минали роки.
Дівчата потроху підростали.
Не зчулися як вже промайнули перші вісім років навчання.
У школі було дійсно цікаво, хоч часом складно.
Відмінниця Яринка доволі часто допомагала подрузі з домашніми завданнями.
Як і раніше вони полюбляли проводити час разом.
На початку п'ятого класу Катерина почала практикувати магію, часом демонструючи набуті навички подрузі.
Юна науковиця хоча й сумнівалася щодо ефективності цих заклинань, але тим не менш з неабиякою цікавістю спостерігала за Катею.

-Ну як воно?
-Зачекай трохи.
Магія то така річ що не полюбляє поспіх.
-А чи можеш зараз сказати що то воно таке?
-Зілля за одним з найдавніших рецептів.
-Гадаю то для перетворень.
Чи отруїти кого надумала?
-Ні, воно не для цього.
Це звичайний напій, всередині наповнений магічною енергією. -Нічого собі..
-Згодна, це дійсно вражає.
Я теж буду приємно вражена якщо це спрацює.
-Можна спробувати?
-Аякже.
Лише зачекай поки воно приготується.
-Коли так треба то зачекаю.