Я Підібрав Дивного Лицаря

Розділ 16

Я дійсно почувався так, нібито пливу. Це був мій перший раз, коли я їхав з кимось іншим у подорож. Я повністю розслабився і насолоджувався сповна, аж настільки, що дав собі ходу і випадково перепив.

Мій настрій ніколи не був кращим, як після того, як я купив баночне пиво з автомата після вечері. Я планував насолоджуватися ним разом з Іліасом, але цей хлопець здався вже після кількох ковтків і замість цього увімкнув телевізор, сидячи на своєму футоні спиною до мене. Не те щоб я міг змушувати когось, у кого немає високої толерантності до алкоголю, стати моїм товаришем по випивці — я відчував би себе занадто винним, але пити самому було неймовірно нудно. Тому все, що я міг зробити, — це просто сісти на стілець біля вікна, підібгати коліна до грудей і дутися, дивлячись на його спину. Ми подолали такий шлях, а ти просто дивишся телевізор? Готуйся, бо я йду по тебе, містере.

– "Агоооов."

– "Гм? Що таке, Азусо?"

Відповідаючи на мій голос, Іліас обернувся до мене обличчям, а потім миттєво перевів очі на екран, його щоки люто почервоніли. Чудесно, все йде за планом. Я сидів в цій зігнутій позі не просто так: вона неминуче призведе до того, що юката сповзе вниз і оголить мої стегна, а Іліас інстинктивно кине погляд на мою відкриту шкіру, перш ніж у паніці відведе погляд. Я такий вдячний тому, що його можна так легко прочитати.

– "Гей... Іліасе."

Я солодко вигукнув його ім'я, наче заганяючи ворога в кут. Він знову поглянув у мій бік і ковтнув слину так, що було чутно на всю кімнату, і цей ледь помітний, чуттєвий рух його кадика пробудив в мені хіть.

Зазвичай я взагалі не називаю його по імені; насправді, я намагаюся вимовляти його якомога рідше. Чесно кажучи, це нічого не означало, поки того дня ми не перетнули певну межу, і тепер цей акт має певний підтекст.

Коли імʼя цього хлопця злітає з моїх вуст, це означає, що я хочу зайнятися з ним сексом. Ймовірно, такий підтекст зʼявився через те, що я несвідомо і багаторазово вигукував його ім'я, коли наші тіла були щільно притиснуті одне до одного, просто ще одна дурна звичка, на яку я б не звернув жодної уваги, якби Іліас не вказав на неї. Він мене також трохи розумів. І ось сьогодні ввечері я назвав ім'я цього хлопця, який поїхав зі мною в цю подорож тільки для того, щоб втекти до свого дорогого телевізора. Той нещодавній Іліас не гаяв би часу і миттєво взявся за нагоду поцілувати мене, але останнім часом — а точніше, відтоді як він звʼязався зі своєю рідною країною минулого місяця — він припинив робити все те, що могло б призвести до нашої подальшої фізичної близькості один з одним.