Злочинний синдикат

Розділ 4

Дівчинка обійняла Соломію, після чого вона вийшла з будинку та сіла в авто, яке для неї підготували. Збір речей тривав близько 3 годин, коли все було зібрано дівчина поїхала назад до того будинку, в якому вона буде жити найближчі декілька років. Зайшовши в середину вона пішла в кімнату, яку для неї підготували та почала розбирати речі, поки Злата спала. Коли все було майже готово двері відчинилися і до кімнати забігла дівчинка.

Злата: нарешті ти приїхала, я чекала на тебе, але заснула.

Соломія: але тепер я тут.

Злата: ходімо я покажу тобі свою кімнату, вона якраз біля твоєї.

Соломія: сонечко, давай я спочатку розкладу свої речі, мені залишилось зовсім трохи.

Злата: добре.

Дівчинка сіла на ліжко та почала спостерігати за тим, що робить Соломія. Коли все було готово вони відправились до кімнати дівчинки, де Злата почала показувати їй свої іграшки.

Злата: дивись, а це моя мама. Тато каже, що вона тепер ангел і весь час дивиться за нами, як ти думаєш, це правда?

Соломія: я думаю, що так.

Злата: а як звати твоїх батьків?

Соломія: я не пам'ятаю, мама загинула під час пологів, а тата я не пам'ятаю.

Злата: я дуже сумую з мамою.

Соломія: мені допомагає те, що я дивлюсь на зорі.

Злата: а можна з тобою подивитися?

Соломія: звичайно можна, а зараз покажегш мені сад?

Злата: так, пішли.

Вийшовши в сад вони сіли на гойдалку.

Соломія: також твій тато хотів, щоб ми з тобою вивчали англійську та іспанську, ти знаєш якусь з мов?

Злата: я знаю іспанську, ми з мамою вчили.

Соломія: чудово, тоді я попрошу в тата щоб вiн купив певні підручники, а потім будемо займатись.

Злата: добре.

Вони не помітили, як заснули. Розбудив Соломію Микола, який забрав доньку.

Соломія: вибачте, я не помітила, як ми заснули.

Микола: все нормально.

Тут дівчина побачила, що в чоловіка розбита губа.

Соломія: що у вас з губою?

Микола: все нормально.

Соломія: її потрібно обробити.

Микола: я ж сказав у мене все нормально.

Соломія: добре, нехай буде так, як, Ви, сказати. Мені треба деякі матеріали для занять.

Микола: напишіть все, що, Вам, потрібно і завтра все привезуть.

Соломія: дякую, тоді я піду спати.