Соломія: взагалі це мав бути сюрприз, але в мене є ідея, як ми можемо провести день, після того, як трошки позаймаємось.
Злата: як?
Соломія: а, давай сьогодні з тобою приготуємо смачні тістечка, а потім приготуємо смачний чай і будемо сидіти в саду та розповідатимемо різні історії.
Злата: ну, добре, але на тата я все-одно ображена.
Чоловік підійшов до донечки та взяв її на руки.
Микола: я обіцяю тобі, що на вихідних ми сходимо до парку, а у якості вибачення, я зроблю все, що ти захочеш.
Злата: геть усе?
Микола: геть усе.
Злата: тоді я хочу до мами, відвезли мене до неї.
Від почутих слів у Шапаренка сильніше забилось серце та з'явився ком в горлі, проте він все-таки погодився.
Микола: добре, як тільки в мене з'явиться час, ми поїдемо до мами.
Злата: добре, а тепер ми з Сольою підемо вчити іспанську, а потім готувати тістечка.
Микола: добре, біжи. Я люблю тебе, золотко.
Злата: і я тебе татко.
Дівчинка вибігла з їдальні, а за нею пішла Соломія.
Микола: Соломія залишіться будь ласка на хвилину.
Соломія: так, звичайно.
Дівчина сіла на своє місце, а Микола закрив двері та сів навпроти Соломії.
Соломія: я, Вас, уважно слухаю.
Микола: я б хотів уі, Вас, попросити про одну річ.
Соломія: яку?
Микола: через місяць у мене презентація одного, з нових брендів і мені потрібна супутниця.
Соломія: і до чого тут я?
Микола: я хочу, щоб цією супутницею були, Ви.
Соломія: Ви, що взагалі вже з розуму зійшли. Я впевнена, що у вас є дуже багато жінок, які були б не проти.
Микола: можливо і так, вже там буде моя донька і я не хочу, щоб вона побачила когось із тих з ким я сплю, а, Вас, вона ніби полюбила.
Соломія: я подумаю, але нічого не обіцяю. Ну, а тепер я можу йти?
Микола: так іди.
Дівчина вийшла з їдальні, біля дверей її чекала Злата.
Злата: ну, нарешті, я вже зачекалась.
Соломія: але тепер я вільна, ну, що спочатку перевіряємо твої знання, а потім ідемо пекти тістечка.
Злата: ТАК.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Злочинний синдикат
FanficВін Бос мафії, який втратив дружину. Вона викладач, яка зовсім скоро стане не просто викладачем.