Злочинний синдикат

Розділ 9

Завершивши розмову хлопець подивився на Соломію, яка вже готова була пропалити дирку в ньому.

Соломія: що сталося?

Микола: певну проблеми на роботі. Можна в тебе дещо попросити?

Соломія: я так розумію, це стосується Злати.

Микола: так, я хочу, щоб ти сьогодні ночувала разом зі Златою.

Соломія: в сенсі?

Микола: я зараз перенесу її до твоєї спальні.

Соломія: добре, але я чекаю на пояснення.

Микола: але ти їх не отримаєш.

Після чого хлопець попрямував до кімнати доньки та переніс її до спальні дівчини, а потім сівши в машину поїхав до свого офісу.

Соломії нічого не залишалось, крім того, щоб лягти біля дівчинки. Коли Злата прижалась до неї, по її шкірі, ніби пройшло тепло. Десь під ранок вона відчула, як дівчинка почала ворочатись.

Злата: мамо, мамо.

Швидко відкривши очі Соломія піднялась та подивилась на Злату, проте вона ще сильніше прижалась до дівчини. 

Злата: ні, не йди.

Соломія: шшшш, тихо.

Дівчина прижала дівчинку до себе, а по щоках текли сльози, оскільки вона розуміла, що це був за сон. Саме такі сни снились і Соломії, коли вона втратила свою маму.

Злата: не кидай мене.

Соломія: ніколи, ніколи тебе не кину.

Дівчина розуміла, що це взагалі неправильно, проте по іншому вчинити не могла. Більше Соломія не заснула, а ближче до шостої ранку почула, як двері гучно зачинились. Обережно, щоб не розбудити Злату дівчина спустилися на перший поверх і від побаченого впала в шок. Перед нею стояв Микола весь в крові.

Соломія: що з вами сталося? Потрібно обробити рани.

Цього разу хлопець не відмовився, а просто кивнув, після чого сів на диван.

Соломія: а, де аптечка?

Микола: на кухні.

Дівчина кивнула, після чого попрямувала взявши все, що потрібно повернулась у вітальну та почала обробляти рани, на превеликий подив Соломії, Микола жодного разу не скривився, проте пильно спостерігав за рухами дівчини.

Соломія: нам потрібно поговорити.

Микола: нам немає про, що говорити.

Соломія: це стосується Злати.

Микола: добре, кажи.

Соломія: зараз?

Микола: так, тому що потім у нас не буде часу, потрібно збирати речі.

Соломія: в сенсі?

Микола: ти зі Златою переїжджаєте в інший дім, заради безпеки.

Соломія: можливо, Ви, все-таки поясните, що відбувається?