Босорка(н) за викликом

Глава 14. Втікати не можна, кохати

Здається, Шурко знову був без свідомості, гнучке тіло здавалось важким і надто розслабленим: він жодним чином не допомагав втриматись на руках і не ворухнув жодним м'язом.

Арес зчепив зуби й пройшов десяток-другий кроків – просто куди очі гледіли, а дивились вони в протилежний бік від того, куди побігла жінка із маг-контролю. Але, тіло Шурка важчало з кожною секундою, і кожної наступної хвилини ризик того, що хтось із юрби спинить їх та поцікавиться що відбувається, зростав у геометричній прогресії.

Дивно, що їх досі ніхто не спинив...

Арес у відчаї застиг на місці, намагаючись знайти вихід – і не знаходив.

За спиною в нього був пошкоджений вибухом будинок, купа уламків і цегли. По ним повзали люди й рятівники, вони намагалися дістатись до телефону, який грав мелодію виклику. Там же стояла машина «швидкої», і десь там, щось робила та жінка з маг-контролю, яка лякала Ареса до дрижаків у колінах.

Праворуч від того місця де він зупинився, між двома домами виднілась вулиця та автівки поліції та журналістів.

Ліворуч – вихід з двору на іншу вулицю, перекритий машиною пожежників.

Куди йти?

– Дідько, – прошипів Арес, і міцніше підхопив сповзаюче тіло Шурка.

Добре, що він, свого часу, регулярно ходив в качалку, але все одно, надовго сил не вистачить. Час збігає. Куди йти? Бо, стояти на місці – теж неможливо!

Куди йти з цього трійного перехрестя, з якого немає вихіду? Праворуч? Ліворуч? Назад?

Він опустив погляд на малюнок на футболці Шурка, коли знову підсмикнув тіло наверх, щоб втримати.

– Богине, – прошепотів він. – До якої звертався Шурко... Гекато... Поможи. Скрий нас. Виведи. Вкажи шлях!

І, наче у відповідь на його відчай, Шурко на його руках ворухнувся. Вдихнув глибше і кліпнув очима.

– Ти... прийшов за мною? – ледь чутно запитав він.

– Фух! Шу-ро! Ти живий! Дякую-дякую-дякую! Це не тобі... Ні, тобі теж дякую – що живий...

Шурко був дивно прохолодний, і точно збирався знову лишитись свідомості. «Тиск як у мерця, – пригадав Арес слова водія, – і температура така сама».