твоя усмішка - то міст,
а тим ваганям буде вік,
то ж,що відбувається між нами?
похмуре небо, дзеркало душі?
сльоза тихенько десь в глуші,
котилась краплями, рікою
і ніжно цілувала ті вуста.
ти скажеш, сльози не вміють цілувать,
я би душу обміняв на мить,
аби відчути, що вони пройшли.
час пролетить, вже інша будеш
і дні сформуються в роки.
душа, мости, забудеш
і витреш краплю зі щоки.
вуста торкались сліз і завмирали.
не знала ти, що вміють цілувать,
жила із ними, засинала..
не знала, що для когось вонимить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
межа
PoetryКНИГА ОНОВЛЮЄТЬСЯ КОЖЕН ДЕНЬ! Прийняття - це єдине, що нас врятує. Прив'язаність - це єдине, що нас вбиває. Люди псуються людьми. Твій вибір, твоє майбутнє. Не стій на місці, дій. "Межа" - це лаконічна збірка роздумів, цитат та поезії, що проливає с...
