а хочу стобою ділить розкат грому
й під сонцем розпеклим стобою пройду,
не буду питати, як там без мене
і просто тебе обійму..
не хочу й не буду шукати причин,
це все із середини в мене,
надіюсь ти теж, щось тай, чуєш в мені,
інакше це шлях полонений.
ба більше скажу тут розуму мало,
це все із душі тягне,
боприродою зведено,ось так, тай воно.
та брешу.це все суб'єктивно у нас,
у людей,бо кожен, він знає своє.
і слово - не тиша,і вибір - цей мій,
тож може й справді пора вже,мені
ВИ ЧИТАЄТЕ
межа
PoetryКНИГА ОНОВЛЮЄТЬСЯ КОЖЕН ДЕНЬ! Прийняття - це єдине, що нас врятує. Прив'язаність - це єдине, що нас вбиває. Люди псуються людьми. Твій вибір, твоє майбутнє. Не стій на місці, дій. "Межа" - це лаконічна збірка роздумів, цитат та поезії, що проливає с...
