впусти до себе ти його й відчуй,
можливо це тепло,
нехай свело,
нехай,
але згадай,
все те, що ти тримав всередині,
не перший і не другий рік,
так, екзеклі
це воно,
те, не усвідомлене тепло,
наскільки ж є воно потрібне,
щоби дарить його без хлібно?
наскільки ти його впускаєш
йнастільки ти це получаєш.
баланс витримується тут,
це є незмінне,
не молись.
хоча,
ти хочеш?
то молись,
хочеш христись,
хочеш тримай,
але ти пам'ятай.
риби суші не їдять
і ті кентаври й твою мать,
вони ж тут явно не паслись
тож мож пора вже кинути палить?

ВИ ЧИТАЄТЕ
межа
PuisiКНИГА ОНОВЛЮЄТЬСЯ КОЖЕН ДЕНЬ! Прийняття - це єдине, що нас врятує. Прив'язаність - це єдине, що нас вбиває. Люди псуються людьми. Твій вибір, твоє майбутнє. Не стій на місці, дій. "Межа" - це лаконічна збірка роздумів, цитат та поезії, що проливає с...