Звільнити цю відьму

Розділ 12. Випалювання цементу

Роланд стояв біля печі, очікуючи першу партію цементу.

Цегляна конструкція призначена для виготовлення цементу була довжиною близько 15 метрів і шириною 4 метри. Вона мала передні та задні двері. Передні двері були зроблені досить широкими, щоб люди вільно доставляти матеріали всередину. З іншого боку, задні двері були зроблені для проходу однієї людини і функціонували як таємний вхід для Анни.

З цією метою він побудував стіну, що оточувала половину печі, та розмістив охоронців біля входу та виходу. Вони всі були підлеглими Картера, і він не сумнівався в їхній вірності.

Процес виробництва цементу був дуже простим. Спочатку вапняк подрібнювали в порошок, потім змішували з глиною або залізним порошком. Після використання сухого чи вологого методу обробки виходила паста. Після подрібнення і змішування з гіпсом цемент був готовий до використання. Сировину легко дістати, винятком був залізний порошок, оскільки його важко виготовити. Однак ключ лежав у температурі випалювання.

Роланд не міг згадати конкретну температуру, необхідну для випалювання цементу. Та навіть якби пам'ятав, у нього не було потрібних інструментів, наприклад, інфрачервоного термометра, та і виготовлення такого термометра в рази складніше, ніж випалювання цементу. Він лише знав, що необхідна температура була близькою до температури плавлення заліза, а також те, що процес випалювання був одним із найскладніших моментів у виробництві цементу.

В епоху нерозвинених технологій великою проблемою було підтримування постійної температури доменної печі. У звичайної відкритої печі були дуже великі тепловтрати, і в ній важко було підтримувати температуру вище 1200 градусів. Що стосувалося відбивної печі, то вона потребувала внутрішньої здатності підтримувати вищі температури, та він ніяк не міг придумати, як зробити вогнетривку цеглу. Традиційна доменна піч для плавлення заліза була ще гіршою. Температура може досягнути потрібного показника, однак для випалювання цементу доступна тільки вузька і висока камера печі, а тому вони не зможуть виготовити достатньо цементу навіть до закінчення Місяців Демонів.

Тому спроєктована Роландом піч не мала жодних варіантів нагріву, він повністю в цьому покладався на Анну.

Розтертий вапняк і глину змішали з водою, утворюючи пасту, яку рівномірно розподілили по підлозі кімнати для випалу. Потім лицарі відпустили робітників і замкнули передні двері. Після чого крізь задні двері зайшла Анна, вона нагрівала землю під пастою, доки залізні стрижені, розкидані всередині кімнати, не розплавився.