Глава 9

0 0 0
                                    

Ми пройшли через ворота, і перед нами відкрився новий світ. Все навколо виглядало дивно і незвично — земля була як з металу, небо м'яко пульсувало кольоровими відтінками, а в повітрі стояв запах чогось незвичайного, що не можна було визначити. Це місце не мало нічого спільного з тим світом, який ми залишили позаду. Тут не було жодних чітких ліній чи обрисів, все виглядало розмитим, немов сон. Відчуття часу і простору стало викривленим, і ми навіть не могли сказати, скільки часу минуло з того моменту, як ми опинились тут.

Влад стояв поруч, і я бачила, як його погляд був прикутий до чогось у далечині. Я теж озирнулася, і зрозуміла, що на горизонті з'являється щось велике і темне — хмари, що швидко наближаються, немов чорні ворони. Це виглядало як знак. Що це могло бути? Чи це випробування? Чи ми насправді потрапили до іншого виміру?

— Ти відчуваєш це? — запитала я, намагаючись приховати своє занепокоєння.

Влад кивнув, але його очі все одно залишались спокійними. Він був впевнений, хоча я розуміла, що він теж не знає, що нас чекає попереду.

— Це не просто місце, це межа, — сказав він тихо, звертаючись до мене. — Це простір між світами, і кожен, хто сюди потрапляє, має вибір. Але ми вже зробили свій вибір. Ми обрали знання і силу. Тепер нам потрібно зрозуміти, як правильно їх поєднати.

Перед нами почала з'являтися фігура — та сама чоловіча постать без обличчя, яка стала нашим супутником. Цього разу вона виглядала дещо інакше: вона була менш розмита і більш реальна, її постать не виглядала такою етеричною, а навпаки, наповненою важливістю.

— Ви вибрали шлях, який може змінити все, — мовив голос, який відлунював, хоча його власник не рухався. — Знання і сила... тепер ви повинні навчитися використовувати їх разом. Але пам'ятайте: сила без мудрості може призвести до трагедії. Іноді потрібно більше, ніж просто вміння володіти чимось. Іноді необхідно розуміти, коли застосовувати свою силу, а коли залишити її невикористаною.

Ці слова звучали як попередження, але й як виклик. Я відчувала, що цей вибір, який ми зробили, ще не завершений. В нас є багато чого, що ми ще не розуміємо.

— Ми готові, — сказав Влад, і я відчула, як його впевненість передається мені.

Тим часом, ми все ще стояли перед цим темним горизонтом, і хмари, що наближались, виглядали ще загрозливіше. Ми не могли знати, що саме за ними приховувалося, але ми знали, що це буде момент нашої найважчої боротьби. Всі попередні випробування, всі попередні вибори призвели нас до цього.

Шлях до змін: Подарунок майбутньому Where stories live. Discover now