Вже сонце обрій заховало.
Зірки тьмяніти перестали,
Вечірнє небо уквітчало,
Освічують мій путь... .
Вітри осінні вже не дмуть.
Все завмерло і чекає... ,
А морозів ще не має.
Холод дме мої печалі
У не звіданії далі,
Що за обрій забрели.
Знявся вітер - гне тополі
Власні мрії вже поволі
У дорозі залягли.
І вони уже готові
Свіжим снігом рознестись
По незвіданих дорогах. Зпорошитись і дійти
До мети життя усього,
У реальності - зрости!
