Яке величне місто Лева,
Що розрослося із віків.
Коріннями зросли дерева,
Покриті зеленню років.
Будинки зайняли простори
В доріжках парки розляглись
А хмари, в небі у покорі,
Дощами з громом озвались.
Історія летить в просторі.
Та й час уже рівняє долі,
Що сяють в небі наче зорі...
Таке життя в старому Львові.
