Цей час простий і сповнений надії,
Він огортає силою тепла й мене .
Вже посивіли навіть власні вії
І погляд втоми видає й тебе.
Постійно жили ми в тривогах ,
В розлуках щастя не знайти.
Конфлікт зустріли ми в дорогах,
Та й вийшли з нього, як могли.
Немає бачення, щодо пробачення?
Живемо в інших полюсах... .
Прокручємо те, що сталося,
Згоряючи в своїх думках?
Якби вернуть? Та не вернуться,
Часи минулі у роках!
Якби прийти? Вже не прийдеться!
Надії вмерли у стежках?
Війна поглинула як море
У хвилях шторму багатьох.
Так все ж таки, заради чого,
На тій дорозі зріс вже й мох.
Заради волі та свободи,
Яку плекали у думках!
Відроджена надія і акорди
З рясніли цвітом у роках!
І знову, сонце зійде на сході,
Та зникне морок мов туман.
І знову ж, захід надійде у волі -
Пропаде весь отой обман.
© Богдан Яремцьо
