Якщо відкрити серцем осінь,
Побачивши оту красу.
В проміннях сонця доторкнутись,
Розгледіти барвисту глибину.
Тоді б і ви, в жовтявих думах
Скупалися в проміннях дня,
Сягнули в хмарах ...
І вернулись
Сповнені надії і життя!
Ти уяви собі картину,
Як в барвах вітру осінь дме
Пожовкле листя; й ту хмарину
Що промінь сонця в небі жне.
