він береже мій сон

Початок.

Місяць за місяцем в Ліни виднілися зміни. Через місяць її війки вже набули чорного кольору, стали виразнішими, очі було брудно-зелені, потемніло волосся. Вже тоді вона була досить важкенькою, як для мене; коли вона посміхалася в неї з'являвся рум'янець.

Перше слово «Папа».

Перші кроки.

Перші синці і шрамики.

Перший малюнок.

Перші усвідомлені сльози через те, що я на неї накричала.

Перший клас.

-----------------------------.

-Я Аманда, а як тебе звуть?

-Я Ліна.

-Будемо дружити?

-Давай.

-Де ти живеш?

-В синьому будиночку.

-А я в білому.

-У мене скоро день народження, прийдеш?

-А хто там ще буде?

-Незнаю...

-Давай покличемо однокласників.

-Я з ними не дружу.

-Подружишся!

-Добре.

---------------------------------.

Справді, після Ліниного дня народження з нею стали більше спілкуватися. Вона вже не була сірою мишкою, за що не раз дякувала Аманді, її найкращій подрузі.

Рік за роком проходив непомітно. Перші одиниці за невивчений матеріал, за які Ліна натхненно вибачалася перед мамою. Та вона сама розуміла, що це нормально, інколи отримувати погані оцінки, сама не краще вчилася.

Та якось одного разу.....

-Ліна, підійди-но до мене.

-Так, допомогти?

-Ні, я хочу з тобою серйозно поговорити, тобі вже 11 років, потрібно дещо тобі пояснити.

-Ти про що?

-Послухай, в цьому віці відбуваються зміни в твоєму тілі. У тебе ...

Чи потрібно казати про те, як їм обом було соромно?

-Мам, пообіцяй, що ти ніколи більше не піднімеш цієї теми...

-Згода, дай п'ять.

Я, напевно, перегнула палку, -думала про себе Анна,- як же соромно про це розповідати своїй дочці!!

-------------------------------------.

-Мааам! Можна мені піти на дискотеку до Брітні?- кричить Ліна з коридору, після школи вона навіть не роззувалася, скинула сумку і пішла, після дозволу мами.

Того вечора її довго не було, телефону вона не мала, так як її батьки, а точніше Анна, ненавиділа телефони, Ліна не дуже сперечалася по цьому поводу, вона усвідомлювала, що рано чи пізно все рівно його отримає, засранка.

Як тільки вхідні двері відкрилися і в дім зайшла Ліна на неї налетіла Анна, від слів про те, що вона могла б і попередити їх, що затримається, сварка перетворювалася в образливі наклепи один на одного. Ліна була зла, мама була зла ще більше, та це тільки емоції. Того вечора Анна вперше підняла руку над Ліною, того вечора все пішло не так.

Анна весь час картала себе за свої слова і неодноразово вибачалася перед Ліною, на що вона ніяково посміхалася і казала що все в порядку, і це вона сама винна. Та вже не було того тепла між ними, як раніше, вони вже не сиділи вечорами перед телевізором, дивлячись фільм, вже не обговорювали свій день за вечерею, в очах Ліни все змінилося, і тільки її батьки ніяк не хотіли цього помічати.

Ліна стала захоплюватися зовсім не дівочими речами, як на погляд соціуму. Вона читала книги не по віковій категорії, дивилася фільми 18+, хоча, хто цього не робить в її вік?! Вона відмовлялася від суконь, що так колись любила і почала вживати ненормативну лексику, кулон, у вигляді серця, що їй колись подарували батьки замінив шипований ошийник, який вона одягала як тільки виходила з дому, все ж вона знала, що батькам цього краще не знати.

Та Ліна ніколи не фарбувалася, ніяк не хотіла приймати той факт що на твоєму обличчі буде тонна косметики, а інакше вона й уявити не могла, тому що вже надивилася на своїх однолітків....

Ліна мало спілкувалася зі своїми однолітками, просто спостерігала з боку, вчилася, писала музику, грала на гітарі, яку забрала у свого фізрука. І була у неї в класі одна стерва, що ще м'яко кажучи, вона просто зненавиділа Ліну, не пойми за що, коли Маша, а саме так її звали, кидала на неї косі погляди, чи говорила щось паскудне про неї однокласникам то у грудях її здавлювала ненависть, злість і образа, їй так хотілося затовкати ті слова назад до її глотки, та посмішка в її сторону робила все за неї. Через ось такі моменти Ліна почала приймати заспокійливі засоби, частіше таблетки.

«Колись я її зарублю, нічкою, прямо в ліжку, пошматую її миле личко так, що ніхто і ніколи не впізнає в ній нашу милу принцесу Машку ! Тупа сука, щоб вона здохла!»,- скажемо так-це тільки квіточки.

Дійшов час до початку 9 класу, з найкращою подругою Ліна посварилася на початку року, на її дні народженні, вони просто поступово перестали спілкуватися, через це Ліна відчувала нестерпний біль, що каменем тягнув її до темряви, в обійми безчестя, приниження,умертвіння і повного, капітального знищення, погибелі.