Віра кохання

Велика радість, та ще більший сум

(Через тиждень)
Я проснулась від того, що мене сильно нудило.
Я побігла у ванну і мене вирвало.Напевно отруїлась чимось- пронеслось в мене в голові.
Давно я Таню не бачила.
- Привіт, не зайнята?
- Привіт, ні не зайнята
- Го гуляти?
- Го
- Тоді біля парку через 1 годину.
- Ок
Мене знову знудило.
Я випила таблетку та пішла збиратись.
Вдягла я темно синє плаття, такого ж кольору туфлі, і клатч голубого кольору, в нього поклала телефон і гроші.
Накрасилась тушшю та помадою.Розпустила волосся і я готовая спускалась з сходів але мене перебив голос Дена.
- Ти куди?
- Я гуляти з Танею.
- Я з тобою
- Ні, я йду сама з Танею!
- Я сказав, що йду з тобою
- Цц, ладно вже
Ми вийшли, Ден закрив квартиру і ми попрямували в парк до Танькі
Рівно через 30 хвилин ми були в парку.
- Привіт, Таня- накинулась обнімати я подругу
- Привіт, Іриска- обняла вона мене у відповідь.
Раптом у мене задзвенів телефон
Я подивилась на дисплей і побачила надпис МАМА
Я подивилась на Дениса.
- Хто там?-схвильовано запитав він і я йому показала телефон- дай мені
Я дала йому телефон і він почав по ньому говорити
- Алло, я Вас слухаю.
- ....
- Ні, це не Іра, а її хлопець.
- ...
- Не дам, тому, що вона не бажає Вас слухати, і я попрошу Вас більше до неї не дзвонити
-....
- Вона якщо захоче сама Вам подзвонить, а зараз до побачення.
І він вибив.
- Твій хто?- з шоком запитала Танюшка
- Емм, хлопець
- А я чого це не знаю?
- Я забула сказати
Гуляли ми пів дня поки Тані не позвонив тато і попросив прийти додому.
Але мені в голову стрельнула думка купити тест на вагітність.Ну так, на всякий випадок.
- Дене, давай зайдемо в маркет, купимо продуктів додому.
- Давай.
Ми купили все що необхідно та пішли додому.На щастя біля нашого будинку є аптека.
- Ти йди занеси продукти, а я в аптеку зайду, від отруєння таблетки куплю
- Гаразд, тільки не довго
- Угу
В зашла бігом в аптеку, добре що черги не було.
- Доброго дня, можна 3 тести на вагітність та таблетки від отруєння. Продавщиця на мене подивилась оцінюючим поглядом
- Тримай
- Дякую, ось гроші- сказала я та вийшла.
Я тільки встигла заховати все це в сумку як мене зустрів Ден.
- Купила?
- Мм, так так, купила.
Ми пішла до нашої квартири,я одразу пішла до собе в кімнату  щоб перевдягтись.
Я вирішила вдягти спортивні міні-шортики та майку.
Спустилась на низ та побачила Дена сидячим на дивані, я сіля біля нього, поклала голову йому на плече та запитала
- Що ти хочеш на вечерю?- я поцілувала його в щічку
- Давай, разом приготуємо якийсь суп?
- А давай!
Ми встали та пішли на кухню
***через 1 год.***
Якось ми все таки зробили той суп, ні його я вмію готувати, просто з Денисом це неможливо!
Ми поїли та я встала помити посуд, але раптом мене знову знудило і я побігла у ванну, мене вирвало і я згадала про тести, пішла взяла їх поки Ден не бачив, та зробила все необхідне.Почекала 1 хвилину таподивилась на нього.2 полоски.2 полоски.2 ПОЛОСКИ.
Я ВАГІТНА.Але як відреагує Ден?
Аборт робити я не буду точно!Якщо щось, то я піду від нього.
Я йому зараз скажу.
- Ден, спустись будь ласка, мені треба тобі щось сказати
- Так, що ти хочеш сказати?
- Ден, я.я.. вагітна- сказала я та опустила очі
###Ден###
- Ден, спустись будь ласка, мені треба тобі щось сказати- покликала  мене Іруська
- Так, що ти хочеш сказати- відповів я
- Ден, я.я..вагітна- сказала вона та опустила очі
Що?Вона вагітна?Я стану батьком?
Я зразу її обійняв
- Я тебе дуже люблю, і дуже радий.Дякую тобі
&&&Іра&&&
Він мене обійняв
-Я тебе дуже люблю, і дуже радий.Дякую тобі
Я неочікувала такої реакції.
- Я тебе теж дуже люблю.
- Я зараз прийду, почекай мене тут- він кудись побіг
Повернувся він через 40 хвилин
- Ір, якщо ми вже живемо разом, і чекаємо дитину.Я тебе дуже люблю, і ти дуже любиш мене.Виходь за мене заміж?
- Так, я згідна- він мене поцілував.
♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♦♪♦♥♦♦♦♦♦♦♦♦
Пройшло багато часу.З Деном ми вирішили зробити весілля після народження малюка.
Ми не знаємо стать дитини.Вирішили зробити собі сюрприз.
Зараз я на 6 місяці вагітності, але живіт досить великий і мені важко ходити.
Майже кожну ніч, Ден ходить у магазин.Не мені, а дитині.
Зараз я чекаю Дена з роботи та поки він не бачить, прибираю у квартирі.Ви напнвно хочете знати що у мене з мамою?
Все по старому.Вона нічого не знає про мою вагітність та я не можу їй пробачити той випадок з батьком.Ще в мене налагодились стосунки з Артуром.Доречі, йому сподобалась Таня, і зараз вони разом.
У двері хтось подзвонив.Я подумала що це хтось із наших друзів, адже у Дена є ключі.
Я пішла щоб відчинити, та переді мною стояв хлопець.
- Ви Романова Іра?
- Так це я
- Роспишіться тут.
- Так, добре.
Я росписалась та мені дали якийсь конверт.
Я його взяла та пішла на диван сісти, адже мені важко стояти.
Я відкрила конверт, а там був якийсь лист.
Я почала його читати.
"Привіт, ти мене не знаєш, але я знаю тебе.Я впевнений, що ти зараз не розумієш для чого це все, а я знаю що Ден на роботі.Ви закінчили школу, разом ходили на випускний, і досі разом.Але ти не здогадуєшся Чому?
А я тобі зараз розкажу міні-історію, після якої ти сама вирішиш бути тобі з Денисом, чи ні.Почнемо.
Пам'ятаєш той день коли батько твій до тебе прийшов?
Так от, знайшов його я.
Я знав  що ти подзвониш до мами і запитаєш про нього, а потім запсихуєш і підеш з доми.Але там опинився Ден, що пішло не по плану. Тоді коли він тебе приніс до себе в квартиру і ти пішла спати( я так зрозумів) Він вийшов в магазин і зустрів мене, твого аноніма. Ми з ним говорили і він проговорився що ти тепер живеш з ним. Ми поспорили.
Поспорили на тебе.План був такий.Він мав тебе закохати в себе та з тобою переспати.А одружитись з тобою він має через дитину.Думаю зараз ти плачеш, і думаєш що це не правда.Але це чиста правда.
Я просто думав, що ти маєш право знати правду.
Твій Анонім.
P.S. подумай добре чи кохає він тебе.
Успіху тобі у рішенні!До речі виграш був не дуже маленький"
Ні.Це не правда.Але який сенс комусь мені брехати?
Але ж я чула як Ден говорив з кимось по телефону про якийсь виграш.
Напевно це правда в яку я не хочу вірити.
Але заради свого малюка я поїду з цього міста.Так точно.
Я переїду у Житомир, тільки подалі від Києва.
Так як я завжди хотіла піду працювати на фотографа, або на дизайнера.
Я зібрала всі свої речі та зилишила ту записку яка мені прийшла.І підписала на конверті "Дякую за все, але я йду"
Я викликала таксі та попросила відвести мене на вокзал
Він так і зробив, я йому заплатила та пішла до каси по квиток.
- Доброго дня, можна мені квиток до Житомира?
- Так, будь ласка , з вас *** грн.
Я заплатила та пішла на посадку потяга.
Я зайшла у свій вагон та сіла на своє місце.
Я думала про те як я буду жити в новому місті.
- Привіт, тебе як звати?- звернулась до мене якась дівчина років 20
- Іра,  а тебе?
- Мене Леся. Ти навіщо в Житомир?
- Нове життя.- з сумом відповіла я та поклала руку на живіт.
Леся звернула на це увагу
- Кого чекаєш? І чому ти розпочинаєш нове життя.
- Я не знаю кого чекаю.Вирішила зробити сюрприз.А нове життя тому, що наречений виявляється що поспорив на мене, мати заплатила батьку щоб не бачився зі мною.Тільки із за цього маленького щастя я ще жива.-  погладила я живіт.
Не знаю чому, але Леся здалась мені хорошою.
- А тобі є де жити?
- Буду шукати квартирку.
- Хочеш, можеш пожити в мене?
- Якось не зручно
- Все зручно, а я тебе зі своїм братом познайомлю- заграла вона бровами
- Ну добре, я обіцяю що довго в тебе не пробуду
- Будеш в мене скільки треба буде.
- Дякую тобі.
Чекай мене Житомир.