Віра кохання

Переїзд.Кiнець.

Настав ранок. Ну як ранок, 13 година дня.
З хвилини на хвилину має прийти Льоша.
Ось двері відчиняються, і я бачу милу мордашку Льоши.
- Привіт, кохана! Як ти себе почуваєш?
- Привіт, коханий, я добре почуваюсь
- Я радий за тебе.
- А коли мене випишуть?
- Соня, сказала що вже завтра.За ці 2 дні загрозу усунули і тепер все добре.
- Ура!!
- А Нік прийде?- я здивувалась коли він запитав про мого брата.
- Не знаю, а що?
- Просто ми маємо поговорити.
- А про що?
- А не скажу, це сюрприз.
- Ну добре, добре
- Ір, не обіжайся, завтра після виписки я тобі скажу, домовились?
- Добре.
- А в мене для тебе є подарунок
- Який?- він вийшов у коридор, і через декілька хвилин повернувся з коробкою.
Я її відкрила і моїм очам відкрився чудовий вид на голубоокого Хаскі щенятка
- Хаскі- викрикнула я, а потім продовжила- дякую Льошка. Я тебе люблю.
- Я теж тебе люблю, вас люблю.
Це було дуже мило
- І ще одне, я купив нам будинок.
- Навіщо?
- Щоб жити, можна з тобою по говорити?- мене це насторожило.
- Так, звісно.
- Я думаю, буде краще якщо ти повернешся у Київ..- я його не дослухала та сказала
- Я не повернуся в Київ
- Дослухай. Якщо ти повернешся в Київ, та поговориш з мамою, то ми зможемо там залишитись.
Я в Києві купив будинок.
- В Києві?
- Так, наш офіс переїжджає туди. Ти згідна поїхати зі мною?
Я почала думати. Я його кохаю, і напевно переїду туди з ним. А Ден, а що Ден, він мене вже напевно забув
- Я згідна.
- Чесно?
- Так, я ж люблю тебе, ти любиш мене і що нам заважає бути щасливими один з одним?
- Нічого такого, щоб ми не могли пройти.
- А як же Нік?
- Я йому вже все сказав.
- І що він?
- Він теж з хлопцями там будинок купили, через паркан від нас.
- Я рада.
Двері відчинились і як завжди зайшов Нік
- Привіт, сістер, він тобі вже сказав?
- Так
- А ти що?
- Я погодилась
- А він що? Так, стоп. Мені почулось чи ти погодилась?
- Я погодилась. І ми підемо до мами, поговорити.
- Ти точно цього хочеш?
- Так, Льоша буде ж зі мною, правда?- подивилась я на на Льошу
- Звісно.
- Коли виїжджаємо?
- Завтра в 10 ранку.
- А в мене ж речі не складені?
- Я вже все склав.
- Дякую- я його поцілувала
- Немає за що- відповів він на поцілунок
- Е-е-ей, ви не забули, що в палаті я?
- Ой, а мені що? В мене скоро дитина буде, а його поцілунок бентежить.
- Не подумав.
- Ти не вмієш думати.
- Ой все. Забули.
Ми заговорились та не помітили як пройшов час.
- Хлопці, на вихід.
**************************
З того часу пройшло 3 мiсяцi. З дня на день я повинна народити. З Льошею я досi разом. З мамою я поговорила, тепер ми всi щасливо живем. Мама помирилася з татом.Ден намагався мене повернути, але я залишилась з коханим. Вiн закинув спроби помиритись зi мною, та тепер ми стали друзями, вiн знайшов собi дiвчину, а Таня з Артуром одружились та чекають дiвчинку.
Ось зараз я з Нiком дома. Чекаю Льошку.
- Hiк, зроби желе з смаком огірка
- сама зроби.
- Ну добре добре.
Я  спустилась на низ та потопала на кухню.
Зненацька з'явилась сильна бiль внизу живота. Я зразу зрозумiла що  народжую.
- Hiк, йди сюди, швидко, я народжую.
- Як? Вже?
- Не тупи.... Ай.
- Так швидко в лiкарню- ми пiшли до машини та попрямували до род-дома.
По дорозi брат подзвонив Льошi  та сказав що я народжую.
★★через 3 години★★
Я народила двiйняток. Хлопчика та дiвчинку, я лежу на лiжку та тримаю немовлят.
В палату заходить Льошка з букетом квiтiв.
- Сонце, як дiток назвемо?
- Давай ти дiвчинку назвеш, а я хлопчика?
- Давай. Дiвчинка хай буде Юля.
- А хлопчик Юлiан.
- Ти вийдеш за мене?
- Звicно, я люблю тебе.
- Я теж люблю тебе.
********через 5 рокiв*****
З того часу як находились Юля та Юлiан пройшло 5 рокiв.
Дiтки вже великi, а я з Льошею все таки одружилась, та ми щасливi у шлюбi.
Микита теж одружився на Сонi. Соня це та що в лiкарнi працювала.
Зараз я на куxнi готую обiд.
- Мамуся, а татко забрав у мене машинку, ту що ви подарували
- Льош, вiддай дитинi машину, та спускайтесь обiдати.
- Добре.
Вони спустились та повсiдались за стiл
- Льош, в мене серйозна новина.
- Яка?
- Сонечка, ви хочете братика чи сестричку?
- Так, хочемо.
- Льош я вагiтна.
- Вагiтна?
- Так.
- Я дуже радий. Спасибi тобi.
***************************
Ось i закiнчилась моя перша книга. Дякую тим то це читав  та ставив зiрки.