На фото Леся. Ось ми вже приїхали, та вийшли з потяга, як сказала Леся, нас зустріне її брат Льошка. Ось ми вже виходим з вокзалу і йдемо до якоїсь машини, марку не скажу тому, що в цьому я повний 0. Ось ми вже до неї доходим і звідти виходить якийсь хлопець, схоже що це Льоша.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(Його фота, прост в мене таке уявлення про Льошу) - Хай сестричко, хай красуне- по-моєму він просто не побачив мого живота. Я спеціально поклала руку на живіт. Він подивився на живіт і знову сказав. - Мене звати Олексій, а як звати вас, чарівна пані?-він подав руку для пожаття - Ірина-теж дала одну руку, але він її не пожав, а поцілував - Льошка, а ти не проти щоб Іра пожила з нами? - Я тільки за- показав він свою посмішку - Дякую Олексій взяв наші валізи та поклав у багажник. Я сіла на заднє сидіння та ловила миттєві погляди Льоши у дзеркалі. Коли ми приїхали я побачила великий 2-х поверховий будинок покрашений у кисло-лимоний колір, до якого веде доріжка по боках якої цвітуть квіти. - У вас такий будинок гарний - Дякую, тобі скільки років? - Мені 17, 18 буде через тиждень.І ще, у вас тут десь поблизу є лікарня? Хочу на новий облік стати - Я тебе можу відвезти, якщо хочеш - Якщо тобі не важко. - Звісно не важко. - Тоді завтра, гаразд? Я стомилась сьогодні. - Гаразд. Ми зайшли в будинок і Леся сказала. - Давай я тобі покажу твою кімнату - Давай. Ми почали підніматись по сходах і раптом вона сказала - Ти сподобалась Льоші. - Не думаю. - Точно тобі кажу- нащо я тільки цокнула. - Ой все. Вона мені показала мою кімнату. Вона була дуже гарною -Тут дуже гарно, мені подобається. - Я рада, ти розкладай речі та спускайся на вечерю - Гаразд. Кімната була у чорно-темно-фіолетових тонах.Посеред кімнати було велике ліжко,по боках якого були маленькі тумбочки, та навпроти якого був комод з дзеркалом та біля нього шкаф.А навпроти дверей було велике вікно з підвіконням на якому лежали подушки смайли та на якому можна сидіти. Я почала розкладати косметику та одяг.Потім мені на телефон почав хтось дзвонити.Я забула викинути сімку.Я подивилась- дзвонив Ден. З моїх очей текли сльози. - Льоша, Льоша-почала кликати я хлопця - Так, що сталось? - Скажи будь ласка що я не хочу з ним говорити, а якщо він запитає хто ти скажи будь ласка, що хлопець -Алло, це хто? -... - Ні, вона не хоче з вами розмовляти, і ви тільки зараз помітили що її немає дома? -... - Я її хлопець, а ви не дзвоніть сюди більше. Він вибив. Я взяла телефон, та вийняла звідти сімку та розламала її. - Дякую- я його обняла - Немає за що-обійняв він мене у відповідь- ти вже все розклала? - Так, все. - Ходімо вечеряти? - Ходімо- я посміхнулась - В тебе вже який місяць? - Через 2 тижні 7 піде - А хто буде? - Незнаю, сюрприз зробити вирішила - Давай завтра після лікарні, сходим в парк, погуляємо?Для дитини це корисно. - Гаразд, давай сходим) З цими словами ми спустились на кухню. - А де Леся? -Її терміново на роботу викликали - Зрозуміло, а ти десь вчишся чи працюєш? - Я схожий на студента чи учня? -Не дуже- посміхнулась я - Я працюю на фотографа - Я теж хочу стати фотографом, або дизайнером. Через 10 хвилин я повечеряла та встала щоб помити посуд. Я трималась за стінку стільчика та за стіл та стала підніматись.Адже з таким животом це дуже важко. Я встала та помила посуд свій та Льоши. - Тобі допомогти дійти до кімнати? - Ні дякую, я сама -Точно? - Точно. Я почала підніматись по сходах та пішла до своєї кімнати та крикнула -Льош, а де душ? - В кінці коридору наліво, остані двері -Дякую, і ще чому ти зі мною возишся? - Ти мені подобаєшся, тим паче ти вагітна і я маю тобі допомагати- на що я тільки посміхнулась Він вийшов із кімнати, а я взяла піжаму, нижню білизну, та потенце я пішла у душ. Вийшла з душу я вже вдягнута я пішла спати. -Льош, надобраніч. - Надобраніч *******#*************#***** Зранку я прокинулась з чудовим натроєм.Ви подумаєте «хлопець на неї поспорив, зробив дитину а в неї настрій хороший» Я просто зрозуміла, що в мене вже немає почуттів до нього доволі таки давно,просто я це зрозуміла тільки зараз, і злості на нього в мене немає.Якби не він, не було б в мене цього маленького зайчика або маленької принцеси яка ще не народилась чи ще не народився. Я встала з ліжка та сказала - Доброго ранку, моє сонечко маленьке, знай я тебе дуже люблю- погладила я живіт. Я сходила в душ та вдягла на фото
