Загублена у спогадах

Глава 5

Рита пішла вже знайомим їй коридором. Зупинившись перед потрібним кабінетом, вона натиснула на ручку і увійшла.

― Можу сказати, ― почав лікар, ― що ваш стан досить стабільний. Ви просто "народились у сорочці", тому що при такій ситуації мати лише невелику амнезію ― це дуже добре!

― Краще не буває, ― подумала Рита із сарказмом.

― Вам треба дотримуватись дієти і все буде добре. Я написав інструкцію вашій мамі. Будемо прощатись.

― До побачення. Дякую, за лікування.
Лікар усміхнувся своєю білосніжною усмішкою.

― Очевидно, що несправжні, ― подумала Рита і вийшла назад в коридор.
Дійшовши до своєї палати, дівчина знову почула шум:

― Що тут?

Не договоривши, Рита зловила подушку за сантиметр від свого носа. Емма кидала свої подушки та іграшки в Дена. Хлопець, сховавшись за спину Рити вигукнув:

― Давай, скривдь хвору дівчину.
Ці теплі руки на талії Рита відчула через тонку нічну піжаму. Вони викликали табун холодних мурашок, але вони бігали лише мить. Дівчина, замахнувшись перекинула, подушку через себе і кинула її на хлопця. Побігши до ліжка, вона сіла і сказала:

― Давай, скривдь хвору дівчину.
І показала язика.

― Ти ж, ― Ден скинув подушку і, підбігши до Рити, почав її лоскотати.
Дівчина пручалась і старалась відштовхнути його здоровою рукою, але зачепившись впала на землю, потягнувши за собою Дена. Погляд, в блакиті якого можна потонути, бігав по обличчю дівчини і зупинився трішки вище підборіддя. Рита ж дивилась на хлопця і старалась зупинити шалене дихання і биття серця. Вона обпалювала диханням його шию і безупинно червоніла. Намагаючись якось заспокоїтись, вона запитала:

― Зручно ліг?

Ден лукаво посміхнувся і зухвало відповів:

― Так. А тобі не подобається?

― Давай злазь з мене, бо зараз всі ноги віддавиш.

― Сама товста.
Вони показала один одному язика і, засміявшись, сіли на ліжко.

― Такий момент! Такий епічний момент зіпсувала. Ви взагалі думаєте сьогодні цілуватись?

― Ну хіба що думаю, - сказав Ден з усмішкою і наголосом на останньому складі.
Рита весело закотила очі і почала збирати речі.