Глава 1
Розділ 8Звонив Джон. Звідки у нього мій номер?
Я: Алло.
Джон: Джессі?
Я: Так.
Джон: Пам'ятаєш я перекладав для тебе книгу з дивним малюнком на палітурці?
Я: Так. А що?
Джон: Я після цього віддавав її тобі?
Я: Так, я її зараз в руках тримаю. Що сталося можеш сказать?
Джон: Ти може не повіриш, але я кажу правду...
Я: Та кажи уже.
Джон: В мене на столі лежить та книга "Доля".
Я: Не може бути. Я думала вона одна.
Джон: А ми можемо завтра зустрітися?
Я: Звісно, тільки де?
Джон: В парку на тій лавочкі, де я тебе знайшов, о 13:00 годині. І візьми з собою книгу.
Я: Добре.Мене ця розмова здивувала. Я думала "Доля" тільки одна, і вона в мене. На ніч я вирішила почитати її. Я не могла подумать, що від читання можна так швидко заснути. Мені здавалося я прочитала лише одне слово...
| (Я - Джессі)
Я прокинулася... А взагалі де я? В мене було так багато питань, і було якесь відчуття, що я щось важливе забула, і не пам'ятаю звідки і, що я тут роблю. Я відважилася піти на вулицю. Все навколо було таке яскрава і незвичайне. Тепер я зрозуміла, що я тут роблю, тут просто якийсь кольоровий світ, який так і манить пройтися по його вулицях. Я гуляла по місту й не могла надивитися. Там було зібрано все, що тільки душа побажає. Проходячи повз крамницю я побачила гарну картину, подивилася в кишень грошей у мене зовсім немає. Я пішла трохи дальше і побачила магазин з написом: "Потрібен продавець". Тож вирішила піти туди.
|| (Джон - я)
Після того як я подзвонив Джессі, книга засвітилася, злетіла і відкрилася на п'ятій сторінці. Там була фото Джессі і її біографія: починаючи з дитинства і до її першого дня у школі. Останнє речення світилося, значення якого я не зрозумів: "Після телефонного дзвінка Джессі заснула, а прокинулася уже в іншому для неї світі". В якому ще світі?..
Потім я вирішив лягти спати.Прокинувся, була 10 годин. Вирішив зробити уроки на понеділок. Уроки я зробив швидко, хоч і не дуже їх люблю та розумію. Було уже 12 годин, я вирішив зібиратися на зустріч з Джессі. Я взяв книгу і пішов до парку.
| (Я - Джессі)
Мене із радістю прийняли на роботу. В перший же день я приступила до своєї роботи. Робочий день розпочався. Спочатку відвідувачів не було, зовсім, потім прийшов якийсь гарненький хлопець.
Хлопець: Привіт, можна мені три морозива.
Я: Звісно, тобі з чим?
Хлопець: З бананом, клубникою і ківі.Я взяла кульок і поклала три пачки морозива.
Хлопець: Ти сюди недавно переїхала?
Я: Ем, якщо чесно я не знаю, - закінчивши казати я віддала йому морозиво і посміхнулася.
Хлопець: В тебе, що проблеми з пам'яттю?
Я: Не знаю.
Він посміхнувся.
Хлопець: Мене звати Стайлз.
Я: Чудове ім'я, а мене Джессі.
p.s. І ще, щоб ви не путали | (Я-Джессі) це другий світ від моєї особи, а || (Джон-я) це в нашому світі від Джона йде мова. Не попутайте. Надалі буде тільки | Джессі, || Джон.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Обрані Долею
FantasyМи живемо в світу, в якому все повинно бути досконалим. В світі без магії, про яку ми чули ще з дитинства. Будучи ще зовсім маленькою я мріяла пережити якісь пригоди, зустріти нових, справжніх друзів, та довести собі, що в світі є щось особливе. Мен...