Ну, нехай не хороша погода.
Ну, нехай не співають пташки.
Ну, нехай дує вітер усюди.
Ну, нехай заблудилася ти.
Темно-темно нічого не видно,
Хоч і очі на всю відкрива.
Серце б'ється чи може притихло?
Чи працює твоя голова?
Ти забула, куди довго йшла так.
Ти не бачиш те світло в кінці.
Чи воно вже нічого не значить?
А важливим було ще тоді.
І немає на що обіпертись.
Хто захоче дмухне - ти й впадеш.
І в самотності свого чекання
З цими темпами швидше помреш.
Ти подумай, тобі воно треба?
Чи комусь може треба воно?
Якщо ні, то націлиться в тебе
Промінь світла отого твого.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
Poesía- А що, якщо ти долетиш до зірок, а там - нічого? - А що, якщо долечу, а там - все? © "Земля майбутнього"
