Як на небі, так і на землі
Хочу бачить очі лиш твої
Мерехтливі, тихі і ясні,
Лагідні, спокійні, чарівні.
Глянеш ти, а я вже помираю.
Не побачиш ти, як я тебе кохаю.
Не почуєш ти, як я тобі шепочу,
Що усе життя тебе лиш бачить хочу.
Ти не знатимеш, не знав й не знаєш.
Й не потрібно це б то теж тобі.
Іншу ти, мабуть, давно кохаєш
І не глянеш ти на мене, ні.
Не зайдеш, не сядеш заговориш,
Не побачу більше я тебе.
Теми ті ти більш не обговориш
Й не полюбиш ти таки мене.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
Poesía- А що, якщо ти долетиш до зірок, а там - нічого? - А що, якщо долечу, а там - все? © "Земля майбутнього"
