Не люблю я цю погоду.
Не люблю таке життя.
Я люблю, коли на мене
Дивиться дрімке буття.
Дивиться і мене любить,
Скрізь жаліє лиш мене,
Береже і не погубить,
Тугу всяку прибере.
Жаль, але таке не часто.
Не завжди у мене так.
Не завжди всі мене люблять
Й дума про мене не всяк.
Як же так?
Й таке буває.
І я це переживу.
Кожен це переживає,
Тож і так я проживу.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Вірші
Thơ ca- А що, якщо ти долетиш до зірок, а там - нічого? - А що, якщо долечу, а там - все? © "Земля майбутнього"
