Проснулась я з почуттям впевненості у сьогоднішньому дні. Не знаю чому, но такою щасливою я не була уже дуже давно. Було таке передчуття, що сьогодні має статись щось важливе і чудове.
В піднесеному настрої я поснідала і відправилася до школи. Ну так, ця проклята річ є навіть у нашому світі та обов'язкова для всіх дітей до сімнадцяти років. Після одинадцятого класу ми уже самі вирішуємо, куди будем поступати. Більшість столичних дітей поступає в Академію Магії. Кому ж не пощастило родитися магом, може поступати до Фармацевтичної Академії, до Наукового університету, або наприклад до Господарської школи.
Куди буду я сама поступати, ще не думала. Не люблю думати про майбутнє, а того живу за принципом "менше знаєш, краще спиш". В ідеалі взагалі хочу знайти свого принца на білому коні, вийти заміж, відправити його на роботу гроші заробляти, а самої сидіти в дома і дітей виховувати. Але коли то стається так, як хочеться. А так думаю піти по стопах матері й стати знахарем і допомагати людям.
У школі мене уже чекали дві мої подруги. Моніка й Алексія. Вони єдині, хто підтримав мене після смерті батьків. Як я уже раніше говорила, вони двоє є вродженими чистокровними магами, а того зразу після закінчення цього класу відправляться в інше місто, в академію. Не буду брехати й признаюся, що хоч я і рада за них, але все ж таки відверто їм заздрю, адже мені ніколи не побачити своїми очима легендарну академію.
- Асі! - Моніка чомусь узяла собі в звичку називати мене цим дитячим іменем. - Давно не бачилися! - подруга мене обійняла до хрусту в кістках. А Алексія лише похитала головою і видала:
- У твоєму випадку два вихідних це неможливо довго. - звернулася вона до Моніки, а тоді, повернувшись до мене, теж обійняла.
- Привіт дівчата. Як ваші справи?
- Просто прекрасно. - не давши сказати Алексії ні слова, вигукнула Моніка, - правда тато знову кудись там поїхав по невідкладних справах королівства.
Як я говорила уже, Алексія і Моніка чистокровні маги, тобто двоє їхніх батьків є магами. Батько Моніки є одним із королівських бойових магів і дуже часто їздить по завданнях даними самим королем Інгвара.
- А у тебе?
- Теж непогано. До речі, ви часом не знаєте, чи є у старого Алістера діти, або онуки? - згадавши про дивного хлопця в вікні, вирішила запитати я. Батьки дівчат крутяться у вищих колах, а того переважно знають усе і про всіх.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Принцеса для вампіра
FantasyВи вірите в вампірів? А я вірю. Це історія про те, як я зустріла одного такого і про те, як він холодний і байдужий, врятував моє життя і полонив серце. Чекаю на ваші відгуки і вподобайки❤️❤️❤️. Вони зігрівають автору душу і заставляють писати дальш...