хоч нам, мабуть, світанок
ніколи разом не зустріть,
либонь, до кінця століть
стали друзями, немов із казок.
та згортає ці дані в сувій
віроломний час-чародій.
немовби прощаючись,
рукою пестить стелаж,
де сувій покоїтиметься наш.
бережеться історія уже не одна,
там, де наша спочине, сумна.
на небі встеливсь оксамит,
до ранку лишилась лиш мить.
чи то сміх, чи то ранок
пролив на нас світла серпанок.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poesía(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
