дощ все прагне втамувати спрагу,
а сон - здолати смертну втому.
вода все омиває стиглу землю,
не дарма холодна дощова вода.
змиває він ранкову сонність,
а ці дороги все ще так брудні.
хоч пилу стало дуже мало,
на склі патьоки, а болото скрізь...
а нащо вітрові холодні хвилі,
щоб листям бавити себе?
невже тому, що схлип прибою
так схожий на шипіння лісу?
шипить, жаданну вимагає тишу,
і слово тиша наче теж шипить.
шиплять і рани, окунув їх в розчин,
здавалось, перекис, але окріп...
чому ж розвалюють припливи замок,
ми ж так старанно мури ті ліпили...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poesia(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.
