все кишить, метушиться назовні,
а я не ладен слухать їхні голоси.
потріскалися склянки повні,
і з годинника пісок моросить...течія життя косяки людей швиргає,
вистрілює, мов кулі перехресного вогню.
нікого жодна куля не вбиває,
лиш тих, хто проти течії веде війну.... ідуть вони, немов не перетнуться,
наскрізь, мов прозорі ці глухі кути.
звідки всі вони беруться?
куди збираються іти?..крила на спині, там же й парашут,
літати вміють, та потрібен був доріг маршрут.
незграбно в лихоманці вчився я літати,
падать не боявсь і що не зможу встати.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Clipped Wings
Poesía(Одного разу, однієї ночі) Хтось знайде собі прихисток тут, А можливо, звільниться від пут. Підрізані покоління крила Ще й ланцями зв'язані безсилля.