я йшов змокнути дощами

26 3 0
                                        

я так чекав на тебе, зливо,
вуста стискав, усе аж тліло.
на щоках моїх лишились борозни,
сухі од ненасталої грози.

я йшов змокнути дощами
я гаяв час, щоб впали хмари,
я горів всередині і ззовні
чи то від жару, чи від солі.

просохла вся морська вода,
білими пішла слідами.
іди, бо не боюся заблукати,
я ніколи не знаходився.

коли нам дарує місяць зорі
і не краде їх сонце угорі,
я сидів посеред ночі, мов на троні,
всіма кинутий, я пив вино самотній.

я горів, ловивши подихи,
зливами стікав без втіхи.
в тіні жеврів у тебе за спиною,
сміхом вашим і моєю кров'ю.

я гаяв час, щоб впали хмари,
я був один, не відчував нічого.
я німів всередині і ззовні
чи то від жару, чи від солі.


Clipped WingsWhere stories live. Discover now