Сіра мишка

Частина 3

Я прокинулася о 6:20 і пішла до ванної кімнати, зробивши усі водні процедури я одягла ось це

Підмалювала брови, нафарбувала віїї, вирівняла коси та спустилася донизу. Ми поїли, і сьогодні Джен прийшла до мене. Я, Джен та Тоні пішли разом до школи. По дорозі ми зустрілися з Майком та пішли усі разом. Хлопці відійшли вперед, а ми йшли позаду.
-Ти подобаєшся Тоні,- сказала я шепотом.
-Що правда?- неповірила Джен.
-Так.
-Ураа,- закричала вона. Хлопці обернулися.
-Нічого, ідіть собі далі,- сказала я.
-Ой, я забула.
-Та ладно.
Ми прийшли до школи і як звичайно нудно провели увесь цей день. Тоні та Джен пішли у кафе, Майк поїхав з татом знову, а я пішла додому одна. Я почула ззаду себе кроки і повернулася, там був чоловік в масці, я злякалася і побігла, але він мене наздогнав. Я відчуваю як засинаю...
Я прокинулася у кімнаті. Велике ліжко, стіл, шафа. Окрім мене тут нікого не було. Раптом, я почула кроки за дверима. В двері зайшов Нік.
-Нік? Де я? Що я тут роблю?
-Ти у мене вдома.- посміхнувся він.
-Якого фіга я тут?
-Ти ж відмовила мені тоді, я візьму тебе сьогодні,- сказав він і наблизився до мене.
-Що? Нік ти дурень? Не підходь до мене.- встала я з ліжка.
-Мені ще ніхто не відмовляв, ніколи,- підійшов він до мене та кинув на ліжко.
-Ні! Не чіпай мене! Не чіпай я сказала!-ві тримав мою руку однією рукою, ліг на мої ноги, а іншою рукою роздягав мене. Вільною рукою я набрала Тоні.

Pov Тоні.

Ми з Майком сиділи в нього вдома та дивилися фільм. Тут, повонила Ев.
-Ало, сістер
-Ні, не чіпай, допоможіть, допоможіть мені, відстань Нік!
-Фак, що там робиться.- я поставив на динамік.
-Будь ласка Нік, не треба, не чіпай мене, будь ласка Нік, ні, не треба Нік.- кричала Ев крізь сльози.
-Фак, Нік щось робить з нею,- прокричав Майк.
-Сука! Поїхали до нього!
Ми вибігли з будинку, будинок Ніка був за 5 хв від будинку Майка. Ми побігли, тим часом слухаючи слухавку.
-Нік, не треба, я тебе прошу, не треба, я не хочу, Нік, будь ласка, нііі,- плакала Ев.
-Заткнись, сучка, будеш знати як відмовляти мені, і дружку своєму дякую передасиш, в мене ще досі щелепа болить.
-Це все через мене!!- кричав Майк.
-Ні, будь ласка, Нік, о ні, тільки не це, не бий будь ласка, ай!- і повна тиша.
-Він вдарив її!- кричав я. Тим часом, ми забігли до нього в дім та побігли у кімнату. Двері були зачинені. Ми одночасно вдарили їх плечима та вибили їх. Забігши, ми побачили як цей виродок вже роздягнув її майже повністю, а з її губи текла кров, вона була безсила.
-Урод!- я почав бити його від злості.

Pov Ева

Вони прийшли. Я знала. Тоні бив його , мені не було шкода Ніка. Я сиділа гола, кров текла по моїй шиї, губа дуже боліла.
-Ев, як ти? Бідненька моя, я тебе ніколи не залишу, чуєш? І Тоні ніколи не залишить, ми будемо з тобою завжди, чуєш? Вибач мене, це через мене, вибач. Я вб'ю його!- кричав Майк. А Тоні ще досі бив.
Я плакала. По моїх щоках стікали сльози. Я не могла говорити. Я лише сиділа з прижавшими до грудей колінами і все.
-Одягайся, Ев.- сказав Майк.
-Д...добре.
Майк вдарив Ніка. Нік лежав увесь в крові. Напівмертвий. Хлопці побачили камеру.
-Цей ублюдок хотів зняти це.- сказав Майк.
-Я готова.- сказала я холодним голосом. Я ніколи не була такою подавленою. Ми спустилися вниз і пішли додому. Я плакала. Тихо, безшумно, але сльози лилися з моїх очей. Ми пішли в парк, щоб я трохи заспокоїлась.
-Цікаво, що він зробив би, якби ви не прийшли.- сказала я, дивлячись в одну точку.
-Ев, ми прийшли, ми ніколи не покинемо тебе.- сказав Майк.
-Так, Ев, він відповість за усе, обіцяю.
-Ходімо додому. Я розповім усе мамі.
-Ти впевнена?- сказав Тоні.
-Мене ледве не згвалтували, а ти запитуєш?
-Вибач, пішли.
Ми пішли додому, я розповіла усе мамі, мама плакала. Плакала і я, вона подзвонила татові, він одразу ж приїхав. Ми пішли до поліції, показали відео. Написали заяву. Пройшов тиждень. Нік лежить в лікарні, хлопці його дуже побили. Далі, його жде колонія. А я живу далі. Приїхала Ем з нагородою. Вона зайняла перше місце. Я пишаюся нею. Тоні та Джен зустрічаються, я рада за них. У Ем також з'явився хлопець, його звати Метт.