Одна історія на двох

Частина 6

  Я проснулась уся в сльозах. Знову цей сон, він мучить мене уже півроку. Кожний раз коли просинаюсь настрій гірше нікуди і на душі до рвоти противно.

  На годиннику 5-та ранку, понеділок. В школу тільки через 3 години, але я не засну знову. Ну нехай, прогуляюсь перед школою.

  Я вдягнула форму, яка складалась із білої сорочки, спідниці в клітинку і метелика. Волосся підібрала в ґульку, як на мене це найзручніша зачіска. Щодо макіяжу, то гігієнічна помада - мій вірний друг.

  Спустившись на кухню я випила склянку соку і взяла динну булочку. «Гукі знову сердитиметься, що я забрала його "запаси"» - подумавши про це я усміхнулась.

  Коли я виходила з дому на годиннику було 5:40. Мабуть пройдусь до школи пішки. Автобусом у те "пекельне" місце можна добратись менше як за 15 хвилин, а якщо йти пішки дорога може зайняти до години часу. Але сьогодні в мене часу більше як достатньо.

   Мене звуть Чон Лін Джун, 17 років. Живу з батьками і на рік молодшим братом - Чонгуком. Наші батьки медики, але ні я ні Гукі вирішили не йти по їхніх стопах. Чонгук хоче бути музикантом, а я ще не знаю. Можливо просто хочу бути щасливою.

  Сонце вже зійшло заливаючи все довкола своїм теплим промінням. Я люблю світанки, усе довкола стає якимось красивішим, адже сонце дарує частину своєї барви усьому. Зранку панує особлива атмосфера наскрізь пропитана тишою і спокоєм. Ранок - час, коли на вулицях ще немає "злих" людей зосереджених лише на своїх "проблемах", ідеальна пора дня. От би ранок тривав завжди..

  Я зайшла в парк і сіла на лавочку так, що сонце світило мені в обличчя, люблю грітися на сонечку о цій порі. Просидівши так з 10 хвилин вирішила з'їсти свій сніданок. Я не була голодна, але факт того, що Гукі знову біситиметься приносив задоволення. Чонгук справжня обжора, але коли їсть виглядає миленько як хом'ячок, а якщо забрати в нього щось смачненьке поводитиметься як вередлива дитина. Люблю свого братика, але двом з чорними дірами замість шлунку не легко живеться разом. Виживає сильніший та хитріший.. або той, хто скорше встав...

  І от коли я почала їсти з-за спини роздався чийсь голос:

 —І що така тендітна дівчина робить сама в парку так рано? - від неочікуваності я подавилась і знатно закашлялась.