Коли Ельза прокинулась наступного дня, то перше, що вона почула, був смачний запах випічки.
Тепле ліжко не хотіло випускати дівчину з своїх обіймів, закликаючи ще трішки поспати. Але вся ідилія розпалася, тільки увірвалася думка, що вже скоро вона покине рідну домівку і буде жити у моторошному замку з різними тварюками.
Голосно зітхнувши, Ельза відкинула теплу ковдру і підвелась. У кімнаті було холодно, через це по шкірі пробіжали мурашки.
Незважаючи на те, що спальня була маленькою, у неї вмістилося багато чого ‒ ліжко, шафа та письмовий стіл біля вікна, що був завалений книгами та папером. Штори були відкриті, тому Ельза помітила, як погода знову стала похмурою. Свинцеві сніжні хмари нависли над головою, погрожуючи розпочати завірюху.
Дівчина з важким серцем розпочала ранкові процедури, і коли була одягнена спустилася на кухню. В порівняні з другим поверхом тут було дуже тепло. Кухня мала прямокутну форму, посеред якої стояв великий обідній стіл, вздовж лівої стіни стояла піч та декілька кухонних шаф. Вікно розташовувалося на задній стінці поряд з сервантом, де зберігалися посуд і засушені трави.
Біля печі поралася Анджеліка. Порівняно з вчорашнім днем, вона виглядала майже здоровою, залишався невеликий кашель. Метушня була гарною ознакою, що свідчило про видужання.
Жінка як раз діставала з печі порцію булочок ‒ рум'яних та вкритих скоринкою розплавленого сиру. Матінка поставила противень з ними на стіл та лише тоді помітила Ельзу, що стояла з похмурим виглядом у дверях.
‒ Добрий ранок, доню, ‒ привіталась Анджеліка, розкладуючи випічку у скляну вазу. ‒ Ти якраз вчасно. Я вирішила щось смачненьке приготувати. Сідай за стіл.
‒ Доброго ранку, ‒ пробурмотіла Ельза та зайшла до кухні. ‒ Я дуже рада, що ліки подіяли.
‒ Я також, ‒ усміхнулась матінка. ‒ Не знаю, як віддячити тобі за все, ти ж наразила себе на небезпеку, шукаючи потрібне.
‒ Мамо, моя найкраща нагорода ‒ це ти, жива та здорова, ‒ відмахнулась Ельза, зніяковівши.
Сніданок пройшов у тиші, кожен думав про своє.
Анджеліка плекала надію, що все якимось чином вирішиться. Але це було примарною надією, і лише пригнічувало жінку. Її дочка залишилася тою людиною, заради якої вона жила. І Анджеліка не переживе цієї розлуки, або навіть смерті Ельзи.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Чарівний замок
Teen FictionЛегенди казали, що давно у забутому замку жив Принц, який через свою дурість став Чудовиськом без родини та вірних підданих. Його по волі долі та випадку зустрічає Ельза, шукаючи необхідні ліки для своєї матусі. Казка виявилась реальністю. Ел...
