Чарівний замок

Епілог

Довгий та спекотний день закінчився спокійним та прохолодним вечором.

Сонце заходило за горизонт, викрашуючи безхмарне небо у фіолетові, темно сині, жовтогарячі та рожеві тони. Столиця королівства була відома своїм поєднанням природи та людського життя. Біля кожного дому можна зустріти дерева, зарості кущів та багаті клумби, тому вулиці були наповнені солодким ароматом нічних квітів.

В місті, де все кипіло життям, зараз святкували День Літа, що традиційно проходив у першу п'ятницю цієї пори року. Свято викликало посмішки у людей та артистів, що співали різних пісень. Кожен був одягнений в найкраще вбрання. Прохолодне повітря дарувало полегшення. Неймовірний дух єдності на щастя панував серед людей.

Сьогодні місто було вбрато не лише в літній одяг: вулички були декоровані багаточисленними ліхтарями різних форм та розмірів, квіти прикрашали не тільки голови людей, а ще й підвіконня будинків. В повітрі царювала атмосфера натхнення та чистоти.

Чоловік, вийшовши з пекарні, зачинив двері перед святковими вихідними. Він мав високий зріст, гарну статуру та був одягнений у костюм, що складався з чорних штанів, білої сорочки, що ховалась під жилетом з червоного атласу. Незважаючи на багатослойність, одяг додавав чоловіку витонченості, підкреслював його сильні руки. Його волосся було укладене м'якими хвилями.

Чоловік вирішив зачинити крамнику самотужки, так як він відпустив робітників та хотів завершити одну справу. В руках чоловік тримав великий пакунок, які ніс до своєї сім'ї.

На перший погляд ця людина нічим не відрізнялася від інших, але це саме той персонаж, якого ми вже давно знаємо. Це Крістофер, який став набагато мужнішим та дорослішим. Він поспішав додому, аби скоріш опинитись разом зі своєю сім'єю, яку він любив всім своїм серцем.

За той час, що вони жили в цьому місті, Крістофер став відомим пекарем, який відкрив справу в пам'ять батька, що загинув сім років назад. У Джона стався серцевий напад та він покинув цей світ. Анджеліка переїхала до іншого міста разом з Крісом та Ельзою, але жила у будинку на сусідній вулиці.

Ельза ж також часу не гаяла та використовувала отримані знання під час свого перебування в замку для того аби лікувати інших людей. Книжки, які їй подарувала Марія дуже допомогли в цій справі. Згодом Ельза стала відомою цілителькою, та до неї приходило багато людей аби стати її пацієнтом або учнем.