За вікном кімнати замку наступного дня знову тихо кружляли пишні, як шматочки вати, сніжинки. Вони нікуди не поспішали серед мінливого світу, який був сповнений метушнею смертних. Як і не скажеш, що під чарівною білою обгорткою замок біля Великої гори приховував жахливі таємниці.
Денне світло м'яко торкалося дівчини, що лежала на широкому ліжку під теплою ковдрою. Її довге біляве волосся вкривало подушку, наче простирадло. Обличчя мало по-дитячому спокійний вигляд. Дівчина спала незважаючи на прохолоду в кімнаті та на істоту, що пильнувала її сон.
Ельза розкрила очі, намагаючись згадати свої сновидіння, які тікали від неї як вода крізь пальці. Але ці думки разом вилетіли з голови, коли до поля зору потрапив балдахін ліжка, який нависав на нею. Це здалося надто дивним ‒ у її кімнаті такого не було. Де вона?
Ельза спромоглась підвестись, очі оглядали невелике приміщення.
Світло від вікна з тяжкими темними шторами освітлювало кімнату. У її кутку розташувався камін, сповнений потріскуючх дров. Поряд з ним, підпираючи кам'яні стіни, своє місце займала платтяна шафа. У ніг ліжка стояла вкрита пилом дерев'яна скриня, вміст якої був Ельзі невідомий. Підлогу вкривав вицвілий килим, зроблений з ниток різних відтінків червоного та жовтого кольорів, що складались у невигадливі візерунки. Все виглядало затишно, але було видно - речами користувалися дуже давно.
Ельза сіла на край ліжка, згадуючи, що відбулося перед тим, як вона втратила свідомість.
Зустріч з Крістофером, його подив від її неправдивих слів. Потім вона йшла до Лікувальника, в нього... ні, її схопив Корнелій. Він наговорив багато нісенітниці та хотів зробити їй боляче. Але вампір з теплиці завадив цьому, та приніс дівчину до замку, прямісінько у полон чудовиська.
Гіркі сльози потекли по щоках. Тепер вона залишилась сама, навіть не встигнувши як слід сказати "Прощавай" матінці.
Від ридань розболілося чоло, яке Ельза пошкодила, тікаючи од друзів Корнелія. Вона торкнулася хворого місця, але пальці відчули пов'язку, яка приховувала рану. Легкий біль притупив її каяття. Якщо так склалась доля, то потрібно бути сильною та вижити в цих умовах. Вона не дасть обставинам зламати її.
Натхненна цією думкою, Ельза встала з ліжка, зняла пов'язку з чола, та одягнулась у своє плаття, яке чекало її на спинці стільця біля ліжка. Амулет Лікувальника нікуди не зник, тому дівчина одягнула й його, відчуваючи себе у безпеці.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Чарівний замок
Novela JuvenilЛегенди казали, що давно у забутому замку жив Принц, який через свою дурість став Чудовиськом без родини та вірних підданих. Його по волі долі та випадку зустрічає Ельза, шукаючи необхідні ліки для своєї матусі. Казка виявилась реальністю. Ел...
