Уроки пройшли швидко. В цей день я знайшов багато друзів.
Я не поспішаючи йшов додому.
Через хвилин 15 я вже лежав на ліжку. Я почув як мікрохвильова пічка вже нагріла хавчік.
Швидко поїв, зробив д/з і просто лежав та слухав музику. Цих дві години нічого цікавого не відбувалося. Через деякий час прозвучала мелодія на телефоні.
Це був Джейк. Мій брат та просто людина на яку завжди можна було покластися.
- Алло?
- Привіт, чув, що ти вже приїхав , може знову, як того року.
- Ти про що?
- Я про "червень червоних".
-Аааааа... Ну добре. Де зустрічаємось?
-Хмм... Давай в центрі.
-Добре.
Я швидко одягнувся почистив шолом і пішов у двір.
Перед мною стояв мій двохколісний, залізний кінь з гордим іменем Yamaha R6 червоного кольору. До центру було не далеко, десь хвилин 30.
Швидкість набирала обертів, вітер був прямо в лице тому шолом відразу замазався в декілька розбитих мух. Я знову відчував запах та пристрасть доріг.
Через 5 хвилин я вже був в центрі.
Сидів на лавочці і спостерігав за відблисками сонця на струменях води з фонтану.
- Герман ! - почулося з боку. - Дуй сюди!!
Коли я розвернувся, то побачив Джейка. Він стояв і махав мені якимось пакунком.
Я не поспішаючи йшов до нього. Він припаркувався біля мого мотоцикла і усмвхаючись мені, хитав головою.
- Привіт. Ти так підріс з нашої останньої зустрічі.
- А ти думав, привіт. Що будемо робити далі?
- Зараз їдемо в деяке місце, де тебе треба буде гарно зарекомендувати.
- В якому сенсі?
- В цьому місті в мене ж також декілька знайомих, які про тебе потурбуються...
- Навіщо!? Я вже достатньо дорослий щоб сам за собою дрглянути.
- Повір мені! Я хоч раз давав тобі пораду, яка тобі не допомогла?
- Та ні...
- Ну то слухайся мене, добре ?
- Угу.
Ми рушили, повільно набираючи швидкість. Спершу, ми їхали не швидко, але Джейку прийшла думка, що треба було перевірити мої здібності. Він наблизився і сказав, що "хто останній, той і лох".
Джейк завжди на своїй хвилі. Він рванув, як навіжений к даючи клубки диму по дорозі. Я не хотів відставати і погнався за ним. Через хвилин 5, ми вже були на одному рівні. До пункту призначення залишалися лічені метри і тому я вирішив ще прибавити газку і потягнувши на себе кермо, почав їхати тільки на задньому колесі.
Перетнувши перехрестя я побачив скупчення людей, почув запах смаженої їжі і музику. Напевно це саме те, про що говорив брат...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання до Закинутої
Romance"Закинуті","Заброшені"- так називають людей, які проводять більшість свого часу в закинутій лікарні одного з міст, в якому проживає наш головний герой. Його хобі - мотоцикли. Одна із звичайних ночей кардинально змінить його життя та погляди на сві...
