Час.5

15 2 0
                                    

- Це ти до нас ?! - він повернувся і я вже зрозумів, що це Рік.
Я стояв, дивлячись на нього, і думав що зараз є гарний момент, щоб показати себе перед новими друзями. З іншої сторони я не знав, що від нього можна очікувати.
Але розуміючи, що бездіяльність не врятує, я вирішив "атакувати".
- Ні, знаєш, це я тут горло деру на всю і п'ю як чорт.
- Я тебе тут ще не бачив, вали звідси поки не пізно, а то ...
- А то, що? Ще голосніше будеш сміятись?
- Герман досить, -  сказав Марк.
- ООО!  То в нас тут цілий набір! - сказав Рік, зробивши крок в сторону, щоб краще бачити хлопців. - А ні, не всі... Кудись поділась квочка Джейк. Яка шкода... Небійсь розбився, бо я на це дуже надіюсь.
- Закрий пельку! Мій брат ще живий, не бійся. А ось хто тут квочка, то ми ще подивимось.
- Навіщо дивитись, я й так бачу.
- Ще раз ти ще щось скажеш в його сторону — тобі непереливки. - почувся голос Ніка.
Коли я на нього глянув, то побачив щось в руці. Це був костет. Твою ж на ліво костет!!! Сваритись я не дуже полюбляю, але бійки це вже точно занадто. Я кинув погляд на Пола, він також дивився на Ніка.
Я кашлянув, щоб привернути увагу до себе. Спрацювало. Потім різким поглядом вказав йому на те, що в Ніка щось в кишені. Він знову мене зрозумів. Просто обожнюю людей, які розуміють все з одного слова.
- Ну то що, курчата, що будете робити?! - сказав він з єхидною посмішкою, викликавши сміх за спиною.
- По-перше хай ті хто за спиною вийдуть і не бояться. А по-друге, яке тобі діло? - сміло відповів Нік і хотів вже зробити крок в перед, але його за руку схопив Пол.
- Ти тему не переводь. Якщо сказав щось, то відповідай за сказане.
  Навколо нас зібралося не мало так народу. І комусь прийшло на думку крикнути "БІЙКА!". Ти в своєму розумі? Яка нафіг бійка?  Ідея поширювалася моментально, але дякувати Богу, що в нас ще ж гуманні люди.
- А навіщо битися? Влаштуйте змагання. Безпечно і круто. - сказав Пол. Від нього це було очікувано. Навіть його вигляд казав, що він спокійна, виважена і розумна людина.
- А що, він правду каже.
Цю думку  підтримали абсолютно всі. Але ще одне, що мене ще хвилювало, то це де Джейк. Він і справді кудись пропав.
- Ну то хто ж буде зі мной змагатись.
- Я! - крикнув Нік і зробив крок.
-  Не треба, Ніку, я сам це запоров , я це й буду вирішувати, - сказав я йому і повернувся до того, хто ще ніколи мене так не ображав. - Я буду ! ...

Налітайте на ще одну порцію адреналіну від мене😎)))

Кохання до ЗакинутоїWhere stories live. Discover now