Ми з Сашою ще трішки посиділи і непомітили як заснули.
Зараз 7:00.
Мене збудив дзвінок.
Це дзвонив Руслан.
-привіт,сьогодні зустрінемося в школі,я вже в Польщі.
-аааааа. Я така рада🙈🙈🙈
Я почала кричати і розбудила Сашу.
-шо ти кричиш?
-Руслан вже в Польщі. Він сьогодні буде в нашій школі!
-ураааа!!!-почала кричати Саша.
Ми вділися,спустилися на перший поверх. Дома вже нікого не було,тому що мама сложно скорше пішла на роботу з татом.
Ми поснідали і поїхали на таксі до школи.
Коло школи ми зустріли Руслана.
Ми прибігли до нього почали обнімати,хоча мало часу пройшло як ми його не бачили,але всерівно дуже сильно скучилися.
Так як він наш найкращий друг,він нас поцілував в щічку.
В цей момент йшли Микола та Міша.
Було видно що Міша сильно ревнував Сашу до Руслана. І Микола був якийсь дивний...
Вони підійшли до нас і обняли.
Ну Міша це ясно,вони ж пара з Сашою,а вот Микола...
-ууу бачу ви вже тут хлопців знайшли.
Я хотіла шось сказати,але як завжди мене перебив Микола.
-ми познайомилися недавно,ну і стали парами.
-класно,вітаю вас))
Руслан пішов до класу.
-ти шо опше з розуму зійшов? Яке ми нафіг разом?
-можна подумати ти того не хочеш...
-не хочу!
-але погуляти сьогодні чогось погодилася зі мною.
-да погодилася просто погуляти як з другом,і нічого більше.
Він змінився на лиці ,і просто промовчав.
Звісно я би дуже хотіла щоб ми були парою,але признатися я не могла.
Усі уроки як завжди сьогодні пройшли скучно.
Саша пішла гуляти з Мішою.
У неї тепер особисте життя,ми тепер навіть рідко коли з нею говоримо.
Я прийшла додому,наїлася і почала вибирати свій лук на прогулянку з Миколою.
І я зупинилася на чорній спідниці,і кольоровій блузці.
Зараз вже 19:06,я як завжди запізнююся.
Виходячи з дому,я подивилася у вікно,там вже стояв Микола з червоними розами.
Я вийшла,і направилася у сторону там де стояв Микола.
-привіт-сказав Микола.
-привіт,куди йдемо?
-я знаю одне місце,пішли))
Він взяв мене за руку.
Мені з ним так добре,я би з ним гуляла вічно.
Гуляючи,я дізналася про нього трошки більше.
-можна одне питання?-дивно запитав Микола.
-ну залежно на яку тему це питання.
-хто цей хлопець,який тебе обнімав зранку?
-ааа,це мій найкращий друг,він сьогодні приїхав сюди,ми з ним дуже добре дружимо. А що таке? Ти шо ревнуєш?
-понятно...нууу...
-шо означає те твоє нууу?!
Він нічого не відповів а просто мене поцілував.
Шооо? Якого фіга? Невже я йому подобаюся? Він мене любить?-ці думки не покидали мене в цей момент.
-може ти поясниш? Шо це було?-запитала я
-від початку нашого знайомства ти мені сподобалася,а зараз,я зрозумів шо я тебе люблю...того я так реагую коли ти говориш з іншими хлопцями і тд...
В мене на очах появилися сльози...
Микола підійшов блище , витер сльози і обняв мене,мені стало так добре і легко.
-чому ти почала плакати?
-це від радості,просто раніше мені такого ніхто не казав. І ще,за цей час я тебе теж полюбила.
Він мене поцілував.
Ми ще довго гуляли , я не хотіла щоб цей вечір закінчувався.
Від сьогодні я найщасливіша в світі.
Я прийшла додому,в кімнаті була Саша я їй все розказала , вона бкла дуже сильно рада за мене,я думала що тепер буде завжди так,що все добре і тд...але я дуже сильно помилялася....
Саша мені ще розповіла шо Міша їй сьогодні подарував кольє,воно таке красиве. Їй дуже сильно повезло з Мішою.
Я люблю вечері сидіти на вікні і спостерігати за людьми,які гулять кого мого будинку...але цього вечора,я би краще там не сиділа...
Ось і четверта частина,я стараюся щоб вам сподобалося.
Сьогодні ще буде 5 частина ,тому чекайте.
Усіх люблю❤️
(627 слів)
