Нове життя

Розділ 3

Ми сиділи та повторювали матеріал. Окрім нас у класі сиділи дві дівчинки мого віку та дівчинка і хлопчик Мішиного віку. Продзвенів дзвінок. В клас відразу залетів якийсь хлопець. Я не побачила хто це, бо була зайнята повторюванням матеріалу. Міша відсів від мене. Я була занурена у думки про формули. Ось я почула, що хтось сів передімною. Це було доволі голосно. Я подивилася хто це такий слон. Я побачила хлопця, який задів мене сьогодні. Він сидів напівобертом і посміхався до дівчат які сиділи у класі. Я повернулася і побачила що дівчата посміхаються та махають йому. Я скривила обличчя від цих нюнь. Я вирішила продовжити повторювати матеріал, але побачила пильний погляд цього хлопця.

- Щось потрібно?, - запитала я

- А, що?, він незрозуміло подивився на мене, - та ні, просто... що повторюєш?

- Систему рівнянь. Ще щось?, - сухо відповіла я

- А ти зухвала.

- Я ще раз запитую, щось ще, - з відразою запитала я

- Ну добре, хай щастить на екзамені

- Дякую, а тепер не заважай мені

Я погрузла у світі математики. До класу зайшла жінка 40 років.

- Доброго дня діти!

- Доброго дня!, - відповіли ми всі

- Зараз підніміть руки хто переходить у восьмий клас.

Я підняла руку. Вчителька дала мені та двом дівчатам завдання і сказала щоб ми почекала інших.

- Хто переходить до десятого класу?, - запитала вчителька

Руку підняв Міша, хлопець який збив мене, дівчина і ще один хлопець. Їм роздали завдання і вчителька сказала починати роботу. На цей екзамен нам дали 3 години. Мені вистачило двох з половиною. Я здала листок з відповідями, а листок із завданнями я забрала собі. Я вийшла в коридор і зателефонувала мамі.

- Ало, я вже справилася

- Добре, чекай Мішу ми скоро приїдемо, - відповіла мама і скинула трубку.

Я вирішила почекати Мішу напроти кабінету. Я поклала свої речі на підвіконня і почала дивитися новини які відбуваються у моїх друзів. Я стояла спиною до дверей.

- Справилася?

- Ой,- я думала що це Міша, але виявилося, що це був той хлопець, - а, це ти. Так, справилася, а ти?

- Звісно, я ніколи не сумнівався у собі, - з нахабною посмішкою сказав він

- Настільки впевнений у собі?, - запитала я

- Так, а по мені, що, не помітно, - з тією ж посмішкою сказав він

- Зовсім ні. Знаєш, в один момент твоя впевненість може зникнути і тоді ти зрозумієш, що вів себе як самозакоханий індик, - я почала збиратися і побачила, що з кабінета виходять учні. Я помітила Мішу, - Вибач, мені потрібно йти.

Я взяла свої речі та підійшла до Міші.

- Ходімо, батьки нас чекають, - сказала я, наостанок повернувшись до того хлопця. Я побачила, що він зло дивився на мене. Я лише посміхнулася і пішла за Мішою.

- Що це було?,- запитав Міша дивлячись на мене здивованим поглядом

- Я лише поставила цього індика на місце, от і все

- Молодець, моя школа, - потерши мені верхівку голови сказав Міша.

Ми вийшли зі школи і побачили машини батьків. Я попрощалася з Мішою і ми розсілися по машинам.

- Ну що, як екзамен?, - запитала мама

- Та нібито добре. Я забрала завдання, - я почала витягувати їх із рюкзака і віддала мамі

- Дякую, пізніше розв'яжемо їх.

- Добре, - відповіла я на останок і втикнула навушники в уші і включила музику.

Приїхавши додому я впала на ліжко та заснула. Спала я десь години 2-3. Я вирішила перевірити свій телефон та побачила 5 пропущених дзвінків від Міші. Я вирішила перетелефонувати йому.

- Ало ти дзвонив, ти щось хотів

- Так, привіт. Я вирішив поговорити про екзамен. Я вже почав хвилюватися за тебе.

- Та я просто спала.

- Ну добре. То як екзамен?

Ми почали обговорювати екзамен. Міша заставив мене розповісти, що трапилося між мною та тим хлопцем. Я все розповіла.

- Нічого собі!, - Міша був здивований,- Молодець!

- Та нічого особливого, - відповіла я, подивившись на годинник,

- Ой! Уже пізно. Ти ж не забув, що в нас завтра ще один екзамен?

- Точно! Дякую, що нагадала. До завтра!

- До завтра!

Я підключила телефон на зарядку і вирішила сходити в душ. Після душу я відразу впала на ліжко та заснула.