Розділ 6

8 0 0
                                    

Ось і пройшли два з половиною місяці. Нічого цікавого не відбувалося. Я гуляла з Мішою та вчилася. Ми з мамою та репетитором з української мови пройшли заново всю програму за сьомий клас, для того щоб закріпити.

За два тижні до навчання ми повинні були переїхати до нової квартири. Ось настав день переїзду..

Я вже склала всі свої речі, помістила їх в картоннікоробки та поставила в бус. Було настільки багато речей, що вони заповнили нашумашину та бус. Наостанок я попрощалася з будинком і сіла в машину. Було так легко на душі, ніби все погане яке було в мене в житті залишилося в цьому будинку.

- Ти рада?, - запитав тато

- Так, хотілося швидше переїхати звідси, - з посмішкою відповіла я

- Ти ж ще не бачила квартиру!, - вскрикнула мама

- Ну, так, буде сюрприз,- відповіла я

- Доречі, за нами їдуть Марченки, можеш подивитися

Я подивилася у вікно і побачила Мішу на передньому сидінні. Він помітив мене і помахав мені. У відповідь я теж помахала. Ми вже в'їхали в Київ. Проїжджаючи через місто я помітила школу в яку я буду переходити. Недалеко від неї було три нові багатоповерхівки.

- Ось ми й приїхали, - сказав тато припарковуючи автомобіль.

- Ань, бери декілька своїх коробок та ходімо за мною., - сказала мама

- Добре, якраз Міша під'їжджає, - сказала я дивлячись на машину Мішиних батьків.

Я взяла дві коробки та пішла за батьками. Ми піднялися на дев'ятий поверх. Пройшовши трошки далі від ліфту батьки зупинилися. Мама дістала ключі і відкрила квартиру. Зайшовши я поклала коробки на комод я почала роззуватися. Мама почала показувати квартиру. У ній була доволі велика кухня з'єднана з вітальньою, дві ванни, дві спальні кімнати, одна з яких моя та великий балкон. Я відразу пішла забирати коробки та нести їх в свою кімнату. Вона була виконана в білих тонах. Там стояло двомісне ліжко, приліжкові тумбочки, письмовий стіл та комод. Також були полички на які можна було класти книги. Поклавши коробки я пішла по інші. Виходячи в під'їзд я помітила Мішу. Ми привіталися та пішли тягати коробки. Підняли ми їх доволі швидко, але була ще задача розібрати їх. Свої я розібрала за години півтори, а потім пішла допомагати мамі на кухні. Ми сильно втомилися. Я вирішила прийняти душ і піти спати. Тільки моя голова торкнулася подушки я відразу заснула.

Наступного дня я прокинулася о десятій годиніранку. Я відразу пішла приймати душ. Зробивши всі водні процедури я вирішила поснідати. Виявилося, що їжі не було. Я побачила записку у якій було сказано «Доню, ми поїхали на роботу. Ми залишили трохи грошей, щоб ти купила собі попоїсти. Я написала список продуктів які треба купити. Сходи в магазин і Мішу візьми з собою».

- Чудово, ще й в магазин іти треба! Добре, треба збиратися, - говорила я собі.

Я накинула на себе джинси, футболку і пішла будити Мішу. Наші квартири були напроти. Я подзвонила в дзвінок. Ніхто мені не відкрив. Я вирішила зателефонувати Міші. Він теж не бере трубку. Я почала стукати в двері. Я почула крики.

- Та йду я!, - це на сто відсотків був Міша

Він відкрив двері і сказав:

- О! Привіт, проходь.

- Дякую, одягайся і ходімо до магазину.

- Давай для початку я тобі квартиру покажу?

- Давай.

Його квартира теж була в білих тонах.

- Одягайся і ходімо!, - сказала я, - я почекаю тебе на кухні.

Зайшовши на кухню я побачила записку та гроші. Я вирішила прочитати її. Там було таке саме послання, але від тьоті Тані.

- Мішаа!, - крикнула я, -тут тьотя Таня сказала щоб ти теж в магазин сходив!

- О боже! Ти ж мені допоможеш вибрати продукти?, -сказав він корчачи милу мордочку.

- І як тобі можна відмовити, - сказала я і ми вирушили до магазину.

По дорозі до магазину ми говорили про наступний навчальний рік

- Думаєш, що знайдеш собі хлопця?, - запитав Міша

- До чого такі запитання?

- Та просто цікаво

- Я тобі нагадаю, що ми йдемо в школу щоб вчитися, а не шукати хлопців або дівчат.

- Ну добре.

Ми дійшли до магазину. Увійшовши ми відразу почали шукати потрібні нам продукти. Ми вирішили сьогодні поснідати омлетом, тому купили яйця, порізану буженину та овочі.

Прийшовши додому ми пішли розбирати продукти до Міші, а потім до мене. Прийшовши до мене в квартиру ми включили музику і почали рухатися в ритм, кидаючись один в одного пакетами.

Я приготувала сніданок і ми почали їсти.

Цілий день ми провели разом, а під вечір вирішили піти погуляти по вечірньому Києву...

Нове життяМесто, где живут истории. Откройте их для себя