ДЖЕЙКОБ
Близько першої години дня зателефонував Сем і попросив прийти до нього в гараж, сказавши, що це терміново. Голос звучав схвильовано, тому, не уявляючи, що може бути настільки важливим в обід вихідного дня, я одразу зібрався й пішов до нього. Мої друзі, як і я, жили в Бель-Ейр на вулиці Віа Верона. Наші будинки були по сусідству, тож дорога зайняла менше двох хвилин. За тридцять футів від будинку Сема я побачив трьох друзів, які щось весело обговорювали і схвильованими зовсім не виглядали.
«І на біса вони висмикнули мене з лап самобичування?» — подумав я.
Прокинувшись від яскравого сонця, я задер фіранки й сидів у напівтемряві, не покидаючи кімнати навіть заради сніданку. Прослуховуючи наші студійні записи та читаючи старі блокноти з віршами, я успішно займався саморуйнуванням, поки Сем не витягнув мене на вулицю. На мить зупинившись, я думав про те, щоб піти назад, але мене помітили друзі.
— Джейку, Сем таке придумав! — захоплено гукнув мене Джон.
Підійшовши ближче, я видавив усмішку у відповідь і запитав:
— І що ж?
— Спочатку скажу, що Джон і Джеймс уже погодилися, тому в тебе немає вибору, — весело, якщо це можна так назвати, почав Сем. — Там із Волтером якісь проблеми й нам дали вихідні. У зв'язку з цим ми вирішили не марнувати час, і поїхати до океану відпочити з наметами.
Три пари очей витріщилися на мене, чекаючи реакції. Напевно, вони планували побачити нестримну радість, але я на це не був налаштований.
— Чудова ідея. А куди? — без особливого ентузіазму, спитав я.
— Ми вирішили пошукати в інтернеті якийсь покинутий пляж недалеко від дому, — озвався Джеймс. — Ще не дивилися, але в межах штату щось точно знайдеться.
— Днів на десять можна змотатися. Усе спорядження в мене є, — як завжди, розсудливо, говорив Сем, — навіть упаковане по сумках. Залишилося тільки зібрати речі та купити продукти на перший час.
Знову ті ж три пари очей дивилися на мене. Отже, сидіти вдома та продовжувати займатися самобичуванням, уникаючи Софі, чи поїхати до океану з друзями?
«Неймовірно складний вибір», — подумав я, усміхнувшись своїм думкам.
— Тож ідея тобі подобається, — помітивши мою усмішку, сказав Сем.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Нитки долі: Жереб кинуто
Storie d'amoreПерша книга серії "НИТКИ ДОЛІ". Моллі, Еріка, Вікі та Джесс - найкращі подруги з дитинства. У шістнадцять років вони втекли з рідного містечка, слідуючи за мрією. І нехай їхній шлях був тернистим, але дорогу до зірок все ж таки знайшли. Офіціантки в...