Розділ 13

390 33 6
                                    

Для атмосфери можна включити пісню Tommee Profit- In The End

- Добре, вирішено ми забираємо її з собою, - підвела підсумок Меліса...

Пройшло два дні, перш, ніж друзі повернулися до Чорного моря. Клара, яка часто втрачала свідомість, почала приходити в норму та оволодівати новою силою. Меліса часто навідувала подругу і підтримувала її, на відміну від Кріса, якого і слід похолов, з того часу, коли він дізнався,  що Клеа буде жити в замку Нептуна.
- Ні, пробач, - і Кріс, поклавши телефон на тумбу, влаштувався зручніше.

Чому... чому тривожні думки його не покидали його? Було важко згадувати той сон. Сон, який все частіше снився йому.

Йому варто було зібратися з силами і розповісти їм про все, що трапилося.

-Грррхргр, - він раптом розізлився на себе і оговтався лише у воріт підводного царства.
-Кріс!!!???!??? - хтось наскочив на нього мало не збивши з ніг - невже це справді ти?
- Т-так, - з острахом обернувся хлопець і побачив Мета.
- Я думав, що ти вже не повернешся.  Після того як ви з Кларою, м'яко кажучи, посварилися, - він зніяковів і втупився у піщане дно.
- Я теж так думав... коли наговорив їй всякого, - тут уже й Кріс задумався і засмутився.
- Але ти не турбуйся, - Мет посміхнувся страшною посмішкою і продовжив:
- Клара після тієї сварки ходить сама не своя, погано їсть, ходить на нічні прогулянки, не посміхається,  ні з ким не спілкується,  а щееее....
- НІ  НЕ ТРЕБА ПРОДОВЖУВАТИ!!! Я... я... я не знаю як просити у неї вибачення після того що я їй наговорив. ВОНА НІКОЛИ МЕНІ НЕ ПРОБАЧИТЬ.
- Слуууууухай
-Га?
- Я можу тобі допомогти, як другу, -  Мет якось божевільно посміхнувся - я скажу їй що важлива персона хоче побачитися з.......

***

-...важлива персона кажеш - Клариса недовірливо подивилася на Мета, а вже за секунду натягнула фальшиву посмішку -... Добре.
-Ага, о восьмій вечора у альтанці...ееммм..., з гарним видом на місто - додав Мет, за що спіймав ще один недовірливий погляд  дівчини, яка враз посміхнулася.

***

Я все ж думала, хто це може бути такий важливий? Може це....  Ні, він надто гордий.
Сьома тридцять. Потрібно поквапитися. Я одягла гарну сукню та розпустила волосся, яке враз закрутилося на кінчиках.
Супер!

Таємниця моєї душіWhere stories live. Discover now