МІЙ СТРАШНИЙ ПІДВАЛ

"мам що стобою?"

Коли я протянувся щоб вимкнути світло до мене забігла мама зі словами:ні ні ні ні!! Ні в якому разі не вимикай світло.Сказала мама,але чому запитав я тому що я так сказала грубо відповіла мені мама. На другий день я проснувся від яркого світла яке давала лампочка я зпустився щоб снідати за столом сидів тато та мама вони себе вели ніби нічого не сталося я теж вже про це забув поснідав і вже мав іти знайомитися з житилями цього села як тут мені мама каже Ні в якому разі не заходити в підвал, мені стало не пособі і любопитність в мене зашкалювала, але я пішов знайомитися з чотерьма хлопцями їх звали владік,коля,андрей і матвей. Ми дуже здружилися я навіть і не замітив як на вулиці потимніло і мама крикнула : синку, час до дому я попрощався з друзями і пішов спати мама знову щ посмішкою сказала: Ні в якому разі не вимикай світло якщо хочеш жити, в цей момент мурашки по мені пробіглися я не спав усю ніч...