З швидкістю биття серця

5

-Мері, з тобою все гаразд?- я повернула голову і побачила зацікавлений погляд Семюеля

Сьогодні зранку Акіра сказав, що хоче відсвяткувати свій приїзд, тому запросив всю нашу компанію, точніше те, що від неї залишилось до себе ввечері.

Тепер ми з Семом піднімались в ліфті.

-Просто задумалась.- ще одна брехня цій чудовій людині- Все гаразд.- я поцілувала хлопця

Двері нам відкрила Кетрін. Її усмішка стала ще ширшою при виді нас. Я привіталась з подругою. Поки Сем розмовляв з нею, я просила кімнату- студію де вже всі зібрались. Майже всі, не було Арчі. Вони з братом дуже посварились, тому його відсутність була логічною.

Перше що я побачила- Акіру. Одразу згадався вчорашній вечір.

«-З яких пір ти куриш?

-З тих пір як ти поїхав.- я відвела погляд. Здавалось, якщо я ще хоч на мить гляну на нього, то точно розплачусь

-Мері, послухай...

-Генрі, це ти послухай!- на подив,  рівно звучав мій голос- Ти серйозно думаєш, що я маю хоч якесь бажання тебе слухати?!

-Я так не думаю. Але я прошу тебе,- цей погляд, тільки він так дивився на мене, якась невиправдана ніжність.

-Генрі, не треба,- ще секунда і я заплачу- Просто залиш все як є. Я тільки змирилась з цим.

-З чим?- блондин все ще пильно дивився мені в очі

-З тим, що тебе більше нема поряд. Ти пішов в той момент, коли був потрібен мені більше всього. Все чого я тоді бажала— щоб ти був поряд. Щоб просто сидів поряд і ми як завжди говорили про все і ні про що одночасно. Але все що реально в мене від тебе було— це спогади і надії.

-Мері, ще не все втрачено,- хлопець взяв мене за руку»

   Якби не різка зміна погоди (почався дощ), цей діалог і далі продовжувався.

-Мері,- до мене підбігла Єва- Рада тебе бачити- ми обійнялися і дівчина сіла назад на своє місце

-Що в вас так сумно?- радісно промовила Кет

POV Henry

    Зайшла Мері. Кімната одразу наповнилась її ніжним ароматом. Вона і раніше була далеко не товстою, але зараз вона зовсім схудла. Рум'янець зник з обличчя, а втому було видно навіть під косметикою. Звичайно, вона для мене була все такою ж красунею. Але по одному лише вигляду дівчини було видно що за останній рік її життя було несолодким. Тому і не дивно чому вона хоче залишити усе як є зараз. Вона просто не може бути впевнена в змінах, будуть вони найкраще чи навпаки.

Рік тому

«-Генрі,- цей чоловічий голос інколи просто дратує

-Ти давно вже змарнував право називати мене цим іменем! Для тебе я Акіра!- останнє чого я хотів це бачити його

-В тебе є ім'я яким тебе назвала мати- Генрі. А твоє сценічне прізвисько мене аж ніяк не цікавить!

-Змирись. І називай мене Акіра, в іншому випадку- ти більше не побачиш мене,- це наша стандартна зустріч. Зараз він почне мені докоряти, а я просто розвернусь і піду

-Гаразд...- невже? Невже він ось так відступить від своєї думки і просто піде на компроміс? Схоже щось хоче.

-Ти невчасно з'явився,- мені треба іти до Мері в лікарню, а я тут- Мене чекає людина, яка набагато важливіша за тебе

-Якраз про НЕЇ я і хотів поговорити...»

-Що в вас так сумно?- зайшла Кет

   За Кетті ввійшов Сем. Мері обернулась, побачивши хлопця- усміхнулась. Він підійшов, обійняв її за талію, і поцілував в щоку. Тепер все ясно. Ось що вона не хоче змінювати- Сема. Мері, а ти часу даремно не тратила.

   Того вечора було весело. Було весело всім, всім окрім неї. На дивані навпроти сиділи Мері і Сем. Він обіймав її, а вона намагалась робити вигляд, що її нічого не турбує.

POV Mary

   Я була неймовірно рада бачити своїх друзів.

   Кетрін була лише години дві, потім їй зателефонувала мама і попросила повернутись додому.

   Єва розповіла, що повертається в Японію. Я б не сказала, що це була погана новина. Вона хороша подруга, але якщо це її вибір, то я не маю ніякого права протистояти цьому.

   Потім виявилось, що Сему потрібно їхати за сестрою до відділку.

   Через певний час поїхала Єва. Так неочікувано ми залишились удвох з Генрі... ‚