З швидкістю биття серця

21

Ми заснули абияк на дивані. Генрі сидів, в нього на руках спала я. Кетрін спала на протилежному бильці головою, а ногами штурвала мене. Арчі якось зумів доповзти до своєї кімнати. Чесно кажучи, я йому заздрила, але самій було лінь хоч якось рухатись.

Я навіть через сон відчувала якусь тривогу. Тому просиналась кожні двадцять хвилин. Яким- не- яким мозком я розуміла, що в безпеці. Але навіть з заспокійливим не могла спокійно віддатись сну. Щоразу як я просиналась- прокидався Генрі. І ось я знову попри велике бажання просто поспати, розплющила очі.

—Невгомонна,— він тихо пробурмотів це під ніс.— Пішли нормально ляжемо?

Замість відповіді- я встала і направилась в сторону спальні, крихтіла, пихтіла, але пішла. Генрі якось по- власницьки, але при цьому обережно, взяв мене за руку. Потім випучивши очі подивився на мене згори донизу.

—Яка рука холодна,— він підніс мою долоню до губ, і дихнув на неї гарячим повітрям— Замерзла?— він доторкнувся вустами до моєї долоні.

Мені стало лоскотно. Я ненавмисно стиснула руку. Побачивши це, хлопець усміхнувся і поцілував мене в щоку.

Зайшовши в кімнату, я бухнулась на ліжко, закутуючись у м'яку ковдру. Хлопець дістав з шафи своє червоне худі. Показуючи жестами, щоб я підняла руки, натягнув його на мене. Кофта пахла його парфумами. Точніше, не парфумами, це просто був запах, притаманний Генрі- щось між лавандою і гірким мигдалем. В будь-якому випадку, я цей запах з тисячі взнаю. Я зарилась носом в рукав так, ніби чула цей запах востаннє і просто хотіла його як найкраще запам'ятати.

Я обкрутила шию хлопця руками. Він поклав руки мені на талію, і наблизився до мого обличчя. Його губи накрили мої. Цей поцілунок був мені знайомий, і в той же час незвичний. Мої пальці зарились в його кучері. Руки Генрі ковзнули з талії нижче по моїй спині. Я відчула гарячі руки на своїй попі. Хлопець засміявся.

—Ти так замерзла, що навіть попа холодна?— він навіть не намагався приховувати сміх

—А ти якого руки розпускаєш?— я жартівливо стукнула його в груди— Генрі, мені тільки сімнадцять- тебе посадять якщо я пожаліюсь!

Я хотіла типу образитись і злізти з його колін, але хлопець притиснув мене до себе. Своїм тілом я відчувала його м'язи. Він не відпускаючи мене, ліг на ліжко і якось умудрився дотягнутись до ковдри, яка скомкана лежала аж біля ніг.