Я не здогадувалася, що демон може бути, таким прекрасним...

Глава 16

Ці 2неділі пройшли швидко. За цей час я добре подружилася і з хлопцями особливо з Чонгуком. З Юнги ми і далі добре грали свої ролі, хоча мало бачилися він днями десь пропадав. Все б здавалося добре але ні, моя єдина підтримка та вірний друг знаходиться далеко від мене.
Субін був номер 1 в університеті через це його перевели до Китаю на навчання. В їдальні я сиділа біля Юнги. Це єдині рази коли ми добре бачилися. Я розуміла що це лише ігра але не розуміла саму себе. Я хотіла завжди знаходитися біля Юнги але чому.
Звичайний день в університеті ми з Чонгуком як завжди сидимо і сміємося але нам стало нудно і ми пішли до Чимина і Техьона.
Прийшовши до їхньої аудиторії там був лише Чимин ми сміялися.
- Чимин а ти знаєш, що Мисо боїться темноти- засміявся Гук.
- А Чимин ти знав що Гук боїться микрохвильовок- засміялась я.
- Ей малявка, це був секрет- возмутився Гуки
- Слиш, сопляк ти за мене страшний лише на місяць.-дьоргнула я його за ніс.
- Ей ти що ахуєла, доживеш до моїх років, тоді зрозумієш.- Гук забрав мій телефон і побіг по аудиторії а я за ним.
-Ей гамнюк відай телефон- возмущалась я
-А ти достань - Гук був високий тому для мене це було важко.
Ми стояли на сходах і я вирішила підстрибнути щоб дістати телефон але не розрахувавши сили я просто повалила Чонгука на підлогу а сама впала на нього, наші губи торкнулися одну одну і я перелякалася.
Я швидко встала з Чогука і побачила те, що б ніколи не хотіла бачити. На проході стояв дуже злий Юнги і здивований Техьон а за цім всім наглядала Джису, я давно зрозуміла, що їй подобався Юнги  тому вона завжди біля його крутилася. Коли я бачила її біля Мин Юнги, моє серце обливалося кров'ю а руки стискалися в кулаки я не розуміла, що зі мною робиться а зараз в такий момент мені дуже соромно і боляче невже... ні цього не мож е бути.
  Юнги просто розвернувся і пішов а я забувши про телефон побігла за ним.
-Юнги! Юнги зупинись ти не так все зрозумів!- я бігла за ним а його кроки були такі широкі, що я вже стомилася а побачила, що нікого нема тому крикнула. - Та зупинисть ти сукін син і мий прекрасний демон- я і сама не зрозуміла, що сказала але Юнги зупинився. Підійшовги до мене він схопив мене за плечі і просто зі всієї сили прижав до стінки.  

                                 ***
Тим часом.
- Чонгук, що це було- допомагаючи піднятися спитав Тє.
- Тє я і сам нічого не зрозумів- здивовано гланув Гук і сів біля Чима.
- Мені здається, що комусь пізда- сказа Чим.
- Думаєш мені?- опусттв голову сказав Гук.
- Ні, думаю Мисо. Гараз зараз іти в їдальню Мисо полюбому буде там.

                              ***
- Кріхітко, що ти робиш ти мене соромиш на всю школу!-кричав Юнги.
- Юнги це вийшло випадково, я не хотіла цього- опустила я голову.
- та мені похуй ским ти лижеся але ми моя дружина і належиш лише мені!!- Юнги нагнув свою голову до моєї шиї і я відчула його гарячий подиш- ти моя, лише моя- ці слова вивели мене із себе і я нерозуміла, що мені сказати. А лише відчула жгучу біль в області шиї.
- Тепер всі будуть знати, що ти лише моя- суворо сказав хлопець.
Його дотики були такими ніжними і страсними одночасно, що в мою голову полізли пошли думки церез що я почірвоніла.
- Крихітко, що за думки полізли в твою маленьку, голову- поглянув на мене Юнги.- ще раз таке побачу одними відмітинами ти не обійдеся.- сказав Юнги і пішов а я так і залишилася там стояти.
Я пішла в їдальню там мене вже чекали хлопці але Юнги не було.
- Мисо, на тримай свій телефон- протягнув мені телефон Чонгук.
- Я бачу, що хтось не уникнув покарання- сказав Техьон і показав на мою шию, я взяла зеркальце і побачила червони відмітини на своїй шиї. Я хотіла сховати своє зеркальце як раптом хтось схватив цого і кипув на підлогу. По підлозі розсипались гострі осколки коли я підняла голову я побачила....