Якби стіни розмовляли

~I~

Shawn Mendes - In my blood

~Help me
   It's like the walls are caving in~

POV Cherry

Допоможіть мені.

Тільки ці слова крутяться в моїй голові, коли я збираюся до школи.

- Ненавиджу школу.

- А хто її любить? - сонно запитує мене молодша сестра Вівіан.

Хоча я не можу сильно скаржитись: ніхто не ображає, вчителі поважають, непогана репутація, незважаючи на останні події...

Я не відношусь до тих популярних стерв, хоча Вівіан їх представник (і так, вона стерва, але в нормальному сенсі стерва). І сірою мишкою мене теж не можна назвати.
Але все ж таки я не люблю школу.

~

Окей. Знову трохи запізнююсь.
Але якже ж не поковзатись по льоду і, звісно ж, зі своїм везінням впасти?

Перший урок - мова, проводить місіс Берн. Вона до мене прихильна, тому можу не перейматись.

Погода прекрасна - мороз, хмарно, поволі падають сніжинки. Тільки наприкінці сезону зима вирішила нас побалувати.

Школа.
Старша школа Кейтон Хілл.
Одна з найпопулярніших у цілому штаті: велика, сучасна, з великим спортивним полем та навіть власним парком.

Довгий коридор порожній, всі вже на уроках.

О, обожнюю цей момент, коли заходиш у клас і всі очі повертаються в твій бік.

Так, я знаю, що я красива.

Насправді - не дуже. Зовнішність в мене не дуже примітна: темне довге волосся, глибоко карі, майже чорні очі, прямий ніс і невеликі губи. Фігура не супермодельна, але і товстою назвати не можна.

Я вважаю, що краса - річ суб'єктивна, ми не обираємо, якими народжуватись.

Та все ж таки, я люблю \любила\ красивих людей.

Урок пройшов досить швидко. Можливо занадто швидко.
Коли випускні іспити вже не за горами, я не хочу, щоб все закінчувалось так швидко.

- Ну, Черрі, які плани на день Святого Валентина? - біля мене сідають однокласниці. Хоча подружились ми не так давно, але нас дуже багато чого зв'язує.

- Грандіозні: напитись і відірватись на вечірці наповну. - усі мої друзі вже
звикли до сарказму.